Моя дружина Ілона стійко та відважно переносила потуги. Це вже не вперше для неї, але я все одно хвилююсь за кохану, наче в перший раз, а вже втретє.
В нас сім’я доволі релігійна. Хоч ми не все чітко виконуємо, як ви це собі уявляєте, але якщо вже сталось так, що дружина вагітніла, то дітей залишали завжди. В нашій родині вже були двійнята, тому ми також очікували на пару.
Проте до самої їх появи на світ ми не знали хто конкретно має народитись. Ні на одному УЗД лікарі не змогли побачити стать дітей. Вони дуже активно ховались та тікали. Не сиділи на місці. Навіть дружина казала, що там, в її животі, наче два дуже грайливих кошеня, які ну дуже сильно захопились грою та клубочком катаються.
І от, коли вже прийшов час, Ілона народила першу дитину. Дівчинка. Перша донечка дуже гучно заявила про свою появу. Потім з’явилась ще одна дитина. Теж дівчинка. Вона вже не настільки сильно кричала, як старша. Наче і двійнята, але вже видно, що різні характери.
Але, на здивування всіх присутніх в пологовому залі (в нас були партнерські пологи), Ілона розплакалась. І ні, не від щасття. Вже третя пара двійнят, і вже втретє в нас народжуються дівчатка. Шестеро дівчаток вдома. Тому я розумію, чому вона розплакалась. Досі в шоковому стані після пологів.
Звісно ж, ми раді появі дівчаток та любимо їх всім своїм серцем, а старші донечки взагалі в захваті, що буде ще дві сестрички, але хотілось, по-чесному, ще й хлопчика. І ми таки його отримали.
В той же самий день народився хлопчик, від якого відмовилась мати. Ілона, дізнавшись наступного дня про це, одразу сказала мені, що ми змушені забрати цю дитину. В нас сім’я хороша і більш ні ж забезпечена, тому ще одна дитина для нас би не стала великою фінансовою проблемою.
Я погодився та ми змогли оформити тимчасову опіку над ним. Поки тимчасову, щоб підготувати всі документи і всиновити його. Щоб Лев став офіційно нашим сином. Так і зробили.
Так, в нас величезна сім’я, в якій семеро дітей, троє з яких немовля, але ми щасливі, що нас так багато. Ми щасливі бути разом. А всі, хто критикує нас чи не розуміє… Це просто їхня думка, але на неї ми зважати не збираємось.
