Мої батьки не мали особливих статків. Усе, що в них було, це зароблена важкою працею копійка. Тому про власне життя вимушений був подумати сам, не розраховуючи про сторонню допомогу.
Так, власними силами вступив до університету. Щоб якось прожити в чужому місті влаштувався працювати у вечірні зміни.
На другому курсі познайомився з Танею. Почали зустрічатися. Не минуло й пів року, як моя кохана завагітніла. Для мене це було доволі серйозне випробування. Таня хотіла зробити аборт, оскільки в нас не було власного житла. Проте я стримав її від того кроку, сказав, що з Божою допомогою виберемося з цієї ситуації.
Одразу перевівся на заочну форму навчання. Почав працювати ледь не в дві зміни. За пів року взяли житло в кредит – встигли до народження нашої донечки.
Я працював, мов проклятий. Майже без відпусток впродовж семи років. Таня наче стала холоднішою до мене. Також уже вийшла на роботу. Софія вже першокласниця – красива і розумна дівчинка.
Батьки Тані чомусь не долюблювали мене з першого дня. Вважали мене неуспішним і докоряли, що зламав життя їхній зірочці. Мені, звісно, було прикро від таких слів, але я мовчки виконував свою роботу. До випивки не був схильним. З друзями також не дуже водився. Тобто весь належав сім’ї.
Одного разу Таня влаштувала мені скандал на рівному місці. Сказала, що я невдаха і я такий їй зовсім не потрібен. Тому готова розлучитися зі мною.
Для мене це був удар нижче пояса. Але я нічого не міг зробити. Адже через себе не перескочиш. Якщо не зумів догодити Тані, то вже й не догоджу. Вона за кілька днів подала на розлучення.
Щоб якось легше пережити цей процес, взяв зі собою Софію і поїхав до батьків. Дружина не заперечувала проти такого кроку. Отож, я наполіг на тому, щоб дитина залишилася зі мною.
Суд з0адовільнив моє прохання. Свою двокімнатну квартиру ми продали і поділили навпіл з невеликою доплатою. Так я замешкав разом з донечкою. А згодом, після смерті батька, перевіз до себе матір, яка ще мала силу займатися трохи дитиною. Вона не могла натішитися Софією, тому з радістю її доглядала. А я спокійно зайнявся роботою. До речі, мене трохи підвищили в службі і я почав більше заробляти.
Так минув рік. Таня зовсім не цікавилася дитиною. Наче Софії не було в її житті. Якось, повертаючись з роботи, випадково зустрівся з тестем. Був здивованим його ставленням до мене.
Він підбіг першим і привітався за руку, запитав, як справи, як внучечка. А потім полилися нарікання. Сказав, що Таня загуляла. Щойно ми розлучилися, вона привела додому іншого мужчину. Він одразу не сподобався батькові. Але з його словами ніхто не рахувався.
А потім пішли загульні дні в компаніях, з випивкою і нічними посиденьками. Таню за кілька місяців звільнили з роботи. Вона тепер живе на нашій шиї. Окрім цього, спускає гроші в барах або своїх компаніях. Виглядає зовсім опущеною. За мої докори навіть може нагримати на мене. Життя перетворилося на пекло. Як жити далі – не знаю.
Аж тепер я зауважив, що мій колишній тесть зовсім осунувся. Очі запали і стали ще сумнішими.
Однак я нічим не міг йому допомогти. Адже вони й слова не мовили на мій захист, коли дочка сказала , що подає на розлучення. Навпаки доливали масла в вогонь, називаючи мене невдахою А їхня дочка завжди була зірочкою. Тож хай тепер тішаться власною зірочкою без мене.
