Ми з моєю дружиною почали свої стосунки ще в шкільні роки. Перший час в нас була ідилія у відносинах. Все стало гірше, коли ми побралися. Моя дружна навідріз відмовлялася працювати. От ну ніяк не хотіла. Все що її цікавило – це зустрічі з подругами та макіяж.
Але ні, не професійний, вона не ходила на курси, не мріяла заробляти на цьому. Їй подобався процес фарбування самої себе. Нічого проти не маю, але самому важко працювати, тим більше що до весілля ми працювали обоє, а тепер наш дохід зменшився, а запити дружини лише росли.
Згодом Тамара дізналася, що носить під серцем нашу дитину. Я був радий, тому що вважав, що ця дитина буде стимулом для неї змінитися та стати кращою. І нас час вагітності та на рік після пологів все справді стало краще. Тамара почала вивчати літературу по вихованню дітей, правильно харчувалася та готувала таку ж їжу для мене.
Перший рік також все було добре, вона була справді хорошою мамою та господинею. Але потім… Вона почала все менше і менше слідкувати за домом та сином. Я приходив з роботи, ще підпрацьовував віддалено, щоб отримати трохи більше грошей, а потім ще й робив всю хатню роботу і обслуговував її і дитину. І вона далі відмовлялася працювати. А запити її все росли і росли.
Син підріс, став підлітком, і став все розуміти та бачити, що щось не так. Він був завжди розумним хлопчиком. Ще з молодшої школи показував неабиякі здібності в аналітичному мислені. Він розумів мене і навіть якось сказав мені в особистій розмові: «Не потрібно жити з мамою лише ради мене. Я все прекрасно бачу та розумію. І сумніваюся, що мама любить мене і тебе.»
Я був шокований словами дитини. Він виявився дуже кмітливим і у відносинах між людьми. В той час я вже не кохав дружину. Ми п’ятнадцять років жили як просто сусіди, а я ще й обслуговував її та її забаганки. Я розумів, що не можу з нею жити. І розумів, що закохався в іншу. Колега по роботі. Ми були дуже схожими. В нас були схожі інтереси. В нас було про що поговорити. Ця жінка завжди мала цілі та досягала їх, завжди розвивалася і вміла підтримати мене. Саме в це я закохався.
Коли я вирішив що все, досить, я подам на розлучення, дружина прийшла та показала тест на вагітність, який був позитивним. Вона була дуже щаслива, мовляв давно бачила розлад в нашій сім’ї, а дитина стане хорошим приводом все змінити. Тільки от було одне але… В нас дуже давно не було близькості, про що я й нагадав їй. А вона відповіла, що сходить на УЗД та дізнається скільки місяців, щоб довести мені, що дитина від мене.
Вона сходила на УЗД. Прийшла, і сказала строк, який якраз відповідав останній нашій ночі разом. Коли я попросив в неї документ, який видають разом з фото дитини та даними, вона сказала, що пізніше, вона втомилася і так далі.
А в той самий час моя кохана, Аріна, вже не могла дочекатися, коли я здійсню свою обіцянку та розведуся з нелюбимою жінкою. Аріна була зовсім не проти, що в мене є дитина, і син буде жити зі мною після розлучення. Навіть була більше рада. Бо ж вона не могла мати власних дітей.
На деякий час я перестав запитувати за документ той. А сам, коли дружини черговий раз не було дома, знайшов той папірчик і побачив, що вказаний строк набагато менший, ніж вона сказала. І нехай, якби це були два тижні чи місяць, поняття акушерської вагітності різниться від реальної. Але строк був на два місяці менший. Цілих два! А в той час в нас не було близькості. Взагалі.
Пройшов час, дружина народила. Я став вимагати одразу після родів провести ДНК експертизу. Тамара почала сильно пручатися та не давати дитину, але все таки дослідження провели. Я не був батьком.
Мене не хвилює, що вона мені зрадила, я сам вчинив не краще. Але те, що вона намагалася приписати мені чужу дитину, щоб нею скріпити сім’ю – це занадто. Тим більше використовувати дитину лише з такою ціллю дуже не гуманно.
Я пішов від Тамари. Ми розлучилися. Син залишився жити зі мною. А Тамара ще довго надзвонювала та то плакала, то істерила, то скандалила, то погрожувала. Але з часом змирилася. Я радий що так вчинив. Вона завжди любила лише себе, а на мене і на старшого сина їй завжди було байдуже.
Зараз я одружений на Аріні. Поки в нас прекрасні відносини. А син дуже здружився з моєю коханою і вони справді наче рідні мати та син. Нарешті мій хлопчик отримає ту таку бажану материнську любов.
