Віктору набридло слухати дружину про те, як їй нестерпна його мама. У свій час вони хотіли розширитися. В мами двокімнатна квартира, а в нього з дружиною однокімнатна. Два сини, тісно. Дружина Віра подала ідею Віктору. Продають дві квартири, їхню і мамину, натомість купують трикімнатну, гроші залишаться на ремонт і на нові меблі. Ось тільки маму потрібно умовити. Віктор погодився на таке з радістю, і мама доглянута. Адже останнім часом хворіє часто.
Коли розповів мамі про те, вона плакала, думала, що відмовиться від неї син, а Віктор бере її до себе. Погодилася швидко. Минуло шість років. За цей час Марія Іванівна на собі відчула, що значить жити з невісткою. Один вигляд свекрухи дратує Віру. Вона давно говорить чоловіку, щоб перевіз її кудись. Несила дивитися на стару.
Марія Іванівна чує все, про що говорить невістка, та не вірить, що її син здатен поступити так, як просить дружина. Та одного разу Віктор сказав мамі збиратися. Вона поникла. Як же так, віддала квартиру, а її на вулицю? Та син нічого не говорив, просто щоб швидко збиралася.
Їхали вони довго. Тільки пізніше Марія Іванівна стала розпізнавати місцевість, якою проїжджали. Там була її батьківщина. Приїхали в село пізно увечері. Віктор їхав до будинку, де колись жила подруга Марії. Назустріч і правда вийшла Надія. Вони обійнялися, плакали над своєю долею разом. Та Віктор спинив їхні схлипи. Сказав, що йому потрібно сьогодні повернутися додому. Попрощався з мамою і поїхав.
Марія Іванівна не могла зрозуміти, чому Надія чекає? І син неначе знав, куди її везе. Все виявилося просто. Віктор приїхав у село, знайшов Надію Петрівну. Розповів про ситуацію, яка склалася в сім’ї. Просив прихистити маму, поки він владнає справи. Збирається купити квартиру мамі, щоб дружина не дізналася. Але для цього потрібен час.
Марія Іванівна живе у подруги три роки. За цей час вона неначе помолоділа. Так добре пішло на користь тихе спокійне життя. До Надії Петрівни приїжджає її донька з дітьми, вони разом опікуються онуками Надії. Від квартири Марія Іванівна відмовилася. Їй добре в родині, де розуміють і поважають. Син інколи приїжджає, почувається винним, але не надовго. Вдома строга дружина.
