Ми жінкою живемо двадцять п’ять років у спільному шлюбі. Все життя моя дружина працювала вчителем у школі. Принципі там ми й познайомились. В ті роки я приходив до них у школу проводити інструктажі по пожежній безпеці. Оля зразу впала мені в очі. Яскрава, розумна, витончена я одразу зрозумів, що це буде моя дружина. В той же день я запросив її на побачення. Три місяці ми зустрічалися, потім я зробив пропозицію й Оля погодилася. Жити почали у квартирі моєї тещі, адже вона виїхала за кордон. Кожні вихідні ми кудись їздили. Ми вміли добре відпочивати, але при цьому віддавалися своїй роботі.
Потім моя Оля завагітніла. Народилася донечка, а через два роки й синочок. Я достатньо заробляв на роботі, тому сказав Олі, що коли захоче вийти на роботу тоді й вийде. Коли меншому синочку виповнилось п’ять років, дружина вирішила вийти з декрету і піти працювати. Адже синочка ми вже водили у садочок, а донечка вже ходила в школу. Ось так проходили роки. Діти наші виросли, переїхали в інші міста, щоб й надалі здобувати освіту.
Ми залишилися самотні у великій квартирі. Але дружина завжди говорила, що вийде на пенсію коли їй буде сорок п’ять. Я гадав, що вона жартує. І навіть коли їй все-таки виповнилося сорок п’ять, вона вкотре акцентувала, відтепер буде вдома, адже потрібно і для себе пожити, а не віддаватися роботі. Так і сталося.
Вона пішла з роботи й засіла вдома. От скоро вже буде близько року, як вона сидить на своїй так званій пенсії. Ми кожного дня сваримося знаю через дрібнички. Tо я голосно грюкнув дверми, то голосно говорю, то не приділяю їй достатньо уваги, то не дарую їй квіти тощо. Я вже знаю чи дихати мені можна поруч з нею.
Кожного дня вона ходить гуляти зі своїми подругами. Але після зустрічі з ними приходить ще більше стривожена та знервована. Я навіть намагався знайти їй нове хобі. От, наприклад, готування, чи б’юті сфера, скільки всього є на цьому світі, тільки було б бажання займатись й розвиватися далі. Чи, наприклад, вона ж була вчителем, можна зараз брати дітей на додаткові заняття вдома. Я вважаю, що їй потрібно більше спілкуватися з оточенням. Вона цілком молода жінка.
У такому віці не можна себе занедбати. Але на всі мої пропозиції розвиватися далі, Оля реагує негативно. Стверджує, що я намагаюся позбутися її. І стосовно цих тем, наші сварки набирають кожного дня ще більших оборотів. Я просто вже не знаю, що мені робити. Я втомився від постійних докорів. Я почав вже задуматися про розлучення. Але, як діти на це відреагують? Хоча розумію, що ми удвох вже дорослі й можемо самі вирішувати наше майбутнє.
