Дивовижно, але у житті я ніколи не стикався з дуже жадібними людьми. Точно знав, що вони десь існують, проте був переконаний, що особисто я таких не знаю. Але усвідомлення того, що такі люди є частиною моєї родини прийшло до мене не очікувано, а саме, коли батьки моєї покійн0ї дружини почали вимагати віддати їм половину нашої квартири…
Ця квартира була придбана після весілля, тому вважаються нашою з дружиною спільною власністю, хоча й була куплена виключно на мої гроші. Її батьки допомогли нам лише з ремонтом у кухні та у дитячій кімнаті. Не минуло й дев’яти днів, як моєї дружини не стало, як її батьки прийшли до мене з вимогою виплатити їм половину суми за квартиру, бо за законом, вони є “першочерговими спадкоємцями”. А якщо я цього не зроблю, то вони планують звернутися до суду. І переді мною постає лише єдине запитання: чому вони навіть не подумали про своїх онуків?
Я просто не міг повірити, що у такий важкий для двох сторін період, коли ми б мали об’єднатися та вчитися жити далі заради наших дітей, їхніх онуків, єдине про що вони можуть думати – це гроші. Я не буду говорити про те, що мені й так важко після цього і що на мені тепер виховання двох дітей, але просто зрозумійте наскільки це безглуздо!
Звичайно, жоден суд не стане розглядати таку справу, я у цьому впевнений! Але ж мені хотілося б не просто їм це довести у суді, а щоб вони самі дійшли до цього, хоча б для єдиного цінного, що залишила їхня дочка – внуків! Я щиро не можу зрозуміти, як вони дійшли до такого становища, тому що раніше наше спілкування було досить теплим та приємним.
Всі рідні та близькі мене люди просять мене пропускати всі їхні слова та погрози «повз вуха», але я не можу! Хіба це вирішить якось питання? Тим паче вони двоє вдвічі старших за мене людей і мені хотілося б бачити у них приклад для дітей, а така поведінка просто неприпустима!
Єдине, що трохи полегшує «мою боротьбу» у цій справі – це те, що брат моєї дружини став на мій бік і намагається навести батьків на «правильний шлях». Це мене дуже радує. Адже коли хтось з «протилежного боку барикад» стає на твій бік, то це означає, що ти правий, а не просто збожеволів. На жаль те, що він на моєму боці жодним чином не впливає на його батьків і вони продовжують мені погрожувати судом.
Я не знаю, як розгортатимуться події далі й щиро надіюсь, що бабуся та дідусь зрозуміють, яку вони помилку хочуть зробити, якщо ж вони продовжать цю безглузду боротьбу, то я хочу, щоб мої діти ніколи більше не бачили цих жадібних людей!