Життя у власному будинку багатьом людям видається казкою. Свіже повітря, власна тераса, клумби з прекрасними квітами, ягоди в саду.
І це, з одного боку, так але в кожної медалі є дві сторони. Що ж на іншій? Величезна кількість хатніх справ, які не закінчуються ніколи, якщо хочеш жити в затишному, чистому та красивому будинку. А щоб мати доглянуту клумбу із запашними квітами теж треба чимало старатись та повести часу порпаючись в землі.
Та от тільки Жанні раніше допомагала свекруха. Жили вони всі разом в своєму котеджі. Жили мирно і спокійно. Дві господині розподілили собі обов’язки та вправно виконували їх. Час на себе, таким чином залишався завжди.
Проте через деякий час батьки чоловіка переїхали до своєї квартири в місті. Так стала Жанна з Сергієм жити разом самі в цьому величезному будинку. І всі хатні справи звалитись на плечі жінки. Чоловік лише щось ремонтував та й в саду і городі трохи робив. Весь інший час проводив на роботі в офісі.
Жанна ж також працювала, але додайте до цього прибирання двоповерхового великого будинку. І не раз в тиждень, в кожні два-три дні. Звичайна вологе прибирання забирає цілий день, а якщо це генеральне прибирання з миттям сантехніки і всього, що тільки можна, то це займе мінімум два дні.
Люди думають, що коли Жанна каже, що живе в котеджі, то вона просто вихваляється житлом, але насправді вона хоче поділитись своїм болем. Вона щиро сподівається, що її хтось зрозуміє. Але немає такої людини. Навіть чоловік каже, що це не так вже й важко, адже колись його мама дбала про котедж самостійно, то значить і Жанна зможе сама впоратись. Це була його відповідь на прохання дружини запросити домашню помічницю.
Жанна не хоче думати ні про домашніх улюбленців, ні про дітей. Адже це ще більше роботи. А вона і це не може спокійно витерпіти. Вже скільки це триває, а Жанна все не звикне до кількості роботи.
І не розуміє жінка, що їй далі робити. Не може вона вже так. А чоловік її не розуміє. І не розлучатись ж з ним через це, бо ж в усіх інших аспектах в них чудові стосунки. Що ж їй тепер робити?
