Думаю ми могли б стати прекрасною парою й навіть зустріти старість удвох, якби розповідь Гриші не виявилася гарно складеною казочкою. Добре, що життя навчило мене розбиратися в людях. Було не складно здогадатися, що мій кавалер звичайний аферист

Я вмію заробляти гроші, тому давно звикла розраховувати лише на власні сили. Свою першу роботу отримала на літніх канікулах перед випускним класом. Батьки чітко дали зрозуміти, що не збираються виділяти мені кишенькові на посиденьки із друзями, косметику та інші дрібниці.

Після кількох невдалих пошуків вдалося влаштуватися аніматором. Моєю задачею було розважати, веселити та дарувати людям свято, що власне не складало для мене жодних проблем. За три місяці літа мені вдалося заробити досить пристойну суму. Я сама купила собі ноутбук й продовжувала підробляти навіть коли почалися уроки.

Хоч я і вступила до університету, але майбутня професія менеджера викликала у мене нудьгу. Хотілося займатися чимось святковим. На третьому курсі я сама організувала невеличку компанію друзів, запустила рекламу й почала отримувати перші замовлення на проведення свят, в основному дитячих.

Ми розпочинали свою діяльність без єдиної мети, просто заради розваги й підробітку. Та коли я побачила, що на цьому дійсно можна заробляти, то вирішила ризикнути й створити власну агенцію. Звісно, це не коштувало копійки, довелося вкласти усі свої заощадження й позичити чималенькі гроші у тата з мамою, але мені вдалося все повернути уже через рік після запуску нашого агентства.

Через роботу я познайомилася з Данилом. Він замовив у нас організацію свята для своєї доньки. Ми багато спілкувалися. Спершу суто з робочих питань, але згодом запитання стали все більш особистими, а спілкування тіснішим. Даня запросив мене на побачення, попередивши, що з дружиною вони розлучилися.

Все закрутилося якось так швидко, що я й сама не зрозуміла, коли стала дружиною свого клієнта. Про свій вибір довелося пошкодувати дуже скоро, бо Данило виявився не тим за кого себе видавав. Він навмисне пішов із роботи, коли почув про мій місячний дохід та вирішив, що нашу сім’ю буду забезпечувати я. Не на ту напав! Ми розлучилися, не проживши навіть і двох місяців. Про свою вагітність я дізналася уже після розлучення, але не збиралася повідомляти цю новину колишньому. Йому не місце у моєму житті та житті моєї майбутньої дитини.

Виховувати доньку для мене було лише в радість. Маринка була як дві каплі води схожа на мене. Нас поєднували не лише спільні зовнішні риси, а й однаковий характер, наполегливість, стійкість та упевненість у своїх силах. Марина завжди досягала поставлених цілей та ніколи в собі не сумнівалася. Моя дівчинка!

До особистого життя я повернулася, коли Марина вступила до університету. Сходила на кілька провальних побачень й вже думала поставити хрест на стосунках, поки не познайомилася з Григорієм. Чоловік виглядав солідно, одягався зі смаком, знав як справити гарне враження й був забезпечений. Принаймні так здавалося.

На одному із наших побачень Гриша розповів мені, що володіє мережею невеликих супермаркетів. На фінансову сторону свого життя він не скаржиться, а от на особистому фронті повна біда. Мені не видалося дивним, що супутник розпитував і про мої доходи. Цілком логічно, що він хоче переконатися, що я не полюю на його статки й дійсно зацікавлена у стосунках.

Думаю ми могли б стати прекрасною парою й навіть зустріти старість удвох, якби розповідь Гриші не виявилася гарно складеною казочкою. Добре, що життя навчило мене розбиратися в людях. Було не складно здогадатися, що мій кавалер звичайний аферист.

Коли нам принесли рахунок з кругленькою сумою, на вечері я не економила й замовляла усе, що люблю, то у Гриші аж очі на лоба полізли. Він потягнувся до кишені й не переконливо удав здивування.

– Здається я забувся свій гаманець вдома. Там і готівка, і картки… Як незручно, але чи не могла б ти оплатити рахунок, а я все тобі поверну.

-Дійсно, незручно – удала я ніяковіння. – Але є інший вихід із ситуації.

Поки Гриша намагався здогадатися про що я говорю, взяла зі столу його телефон та простягнула офіціантові.

-Візьміть, як заставу, поки мій супутник не повернеться зі своїм гаманцем.

Бачили б ви обличчя Гриші. Він точно не очікував на такий поворот. Офіціант, здається, все зрозумів й з радістю забрав телефон. Я ж подякувала кавалеру за «прекрасний» вечір й поспішила на вихід.

Оцініть статтю
Дюшес
Думаю ми могли б стати прекрасною парою й навіть зустріти старість удвох, якби розповідь Гриші не виявилася гарно складеною казочкою. Добре, що життя навчило мене розбиратися в людях. Було не складно здогадатися, що мій кавалер звичайний аферист
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.