Ми з сестрою та батьком майже усе моє життя жили утрьох.
Мама рано пішла з життя та батько замінив нам обох батьків. Так, йому було сумно, але він мусив триматися заради нас.
Батько робив усе можливе, щоб ми з сестрою нічого не потребували. Він працював на роботі та брав підробіток додому, тож ми мало часу проводили разом, але завжди знали, що він нас любить. Ми завжди були одягнені гарно та охайно.
Коли ми навчалися в старших класах, батько поїхав на заробітки за кордон. Висилав нам гроші нам на навчання в університеті та відкладав на майбутнє. Він повністю оплатив моє шикарне весілля.
Згодом батько придбав мені та сестрі по двокімнатній квартирі. Таких щедрих подарунків ні один батько не робив своїм донькам. Серед моїх знайомих це викликало дуже велике здивування.
Коли батько уже не мав сил та здоров’я то повернувся додому. Жив у тій квартирі, де ми раніше жили.
Залишив деякі заощадження собі на старість. Адже він стільки сил витратив на заробітки за кордоном, все для того, щоб забезпечити нас з сестрою всім необхідним.
Згодом моя сестра зібралася заміж та попросила у батька купити їй авто. Я та батько були неприємно здивовані такою нахабністю, адже батько і так багато їй дав. Тож на авто вона може собі заробити.
А якщо батько не оплатить ресторан, в якому святкуватимуть весілля, сестра погрожувала його не запросити на своє весілля. Я їй тоді сказала, що якщо вона не припинить свої вибрики, то з чоловіком та дітьми теж до неї не прийдемо.
Але сестра й слухати не хотіла, вона як папуга повторювала, що раз мені батько оплатив весілля, то і їй має оплатити теж.
Дуже шкода, що сестра не цінує того, що батько для нас зробив, на старості років витрясає з нього все до останнього та не дає нормально відпочити. Якщо так далі буде продовжуватись, то на весіллі нікого з її рідних не буде.
