Віталій з Мариною в суботу лежали в ліжку. Вони планували сьогодні поніжитися. Потім разом приберуться у квартирі, а на вечір підуть відпочивати з друзями. Дверний дзвінок задзвонив несподівано. Вони нікого не чекали, хто може бути. Віталій пішов відчиняти двері, на порозі стояли батьки Марини. Вони не попередили, що приїдуть. Зайшовши у квартиру, повідомили, що приїхали пожити в них тиждень. Тато дружини, Андрій Сергійович, почав наставляти зятя, хто спить до таких пір? Давно встати потрібно.
Марина з чоловіком тільки переглядалися. Відпочинок відкладається. Задзвенів телефон Віталія. Телефонував менший брат Марини.
– Ну як вам сюрприз? Я спеціально умовив батьків, щоб не попереджали вас, говорю, їм приємно що ви приїжджаєте. Ти Віталій, обов’язково повези тата на рибалку. Купи йому гарну вудку, щоб і вдома рибалити. І ще, він хоче на футбол. На цій неділі відбудеться в місті, то купи білети, щоб ближче.
На що чоловік відповів:
– Я не маю стільки грошей, щоб купувати дорогу вудку і дорогі білети. Куди їх повести, я буду вирішувати разом із Мариною. Тому вказувати не потрібно. Якщо хочеш зробити приємне своєму татові, то сам і купи. І повісив слухавку.
Від такої розмови було неприємно. Віталій знав, що сім’я Марини не любить його. Йти у них на поводу він не буде. Знає, що прийдеться вислуховувати кожен день про свої недоліки. Але якщо раз попустить, то сядуть на шию. Він їм нічого не винен, і не збирається догоджати. Ніхто не поцікавився, чи є в них кошти. Приїхали з пустими руками, скільки харчів потрібно купити, щоб годувати всіх.