Дві господині на одній кухні з маленькою долею ймовірності дадуть якийсь хороший результат. Непорозуміння і бажання зробити все по своєму переважать бажання зробити гарний святковий стіл. А що буде, якщо ці дві господині будуть ще й з різних поколінь? Страшно уявити!
А мені й уявляти не потрібно було, коли ми готувались до минулого Нового Року. Все почалось з того, що я вирішила урізноманітнити святковий стіл на цей чудовий день. Дістало щороку лише те олів’є їсти та й оселедець під шубою. Приїлось.
І не було це такою проблемою, коли б ми жили з чоловіком окремо собі. Але в мене є свекруха, в домі якої ми з коханим оселились після весілля. Всі ці десять років все було чудово. Жили душа в душу. Але минулий Новий Рік став для нас причиною непорозумінь.
Я склала список продуктів, перед цим виписавши різноманітні цікаві рецепти з журналів, телепередач, інтернет-видань. Після цього стала потроху купувати все необхідно. Стала готуватись аж за місяць до свята. Самі знаєте, який ажіотаж перед новорічними святами. То й людей море буде, й продукти подорожчають.
Я вже встигла накупити трохи продуктів по акції та на ринку дешевшого. А потім мій список страв побачила свекруха. І що ж почалось! Такий скандал зчинила! Грудьми захищала своє святе олів’є і шубу. Кричала, сварилась, дорікала, що я, бачте в чужій хаті живу, а свої порядки влаштовувати вирішила.
Ми з нею сильно посварились, а вона продовжувала горланити навіть після того, як я пішла геть з хати, щоб пройтись. Я її на сусідній вулиці чула. Аж цікаво стало, що ж тепер в селі про свекруху думають?
Але ніхто з нас не хотів поступатись і тому на Новий Рік половина стола була в моїх стравах, а інша половина — в стравах від свекрухи. Але з тих пір ми досі не помирилися до кінця.
