Дякую, мамо, за подарунок
Оксана вийшла з дому й зупинилася, захоплено оглядаючи подвір’я. За ніч сніг укрив землю пухким покривалом. Легкі, ніжні сніжинки безшумно падали на жовте листя, що чудом втрималося на гілках, на асфальт та припарковані авто.
Вона простягнула долоню. Кілька сніжинок впали на неї й миттєво розтанули. Оксана зробила кілька кроків, насолоджуючись тихим хрустінням під ногами. Це нагадувало про Новий Рік із запахом мандаринів, ялинкою, прикрашеною блискучими кулями, і — звісно — про очітОксана вперше відчула, що нове життя вже почалося, і в ньому було місце для щастя, якого вона так довго чекала.
