Нещодавно обслуговував одне весілля як фотограф і пережив один цікавий випадок.
Весілля відбувалося в розкішному ресторані. Гості всі одягнені, як належиться, в ошатні сукні, смокінги.
Після офіційної частини молоді і гості вирішили зробити фотографії. Я був до їхніх послуг. Утворилася черга до фотографа, тобто до мене.
Хтось у процесі торкнувся до моєї спини. Це була жінка. Сказала, що в неї є прохання до мене, чи можу я його почути. «Звісно», – усміхнувся їй у відповідь. Як правило жінки просять про окрему фотографію для себе.
Але ж ні! Її прохання було дивним, як на мене. Вона попросила її швиденько сфотографувати, коли вона з чоловіком і донькою підбіжить до наречених. І ще раз повторила, щоб я сфоткав їх моментально. Я, звісно,кивнув головою в знак згоди.
Після цього вона махнула рукою до чоловіка, який за руку тримав дівчинку (очевидно, свою донечку), і вони швидко підійшли до наречених.
Я встиг зробити одну світлину. І саме в той момент дівчинка розвертається і кричить до цієї жінки: «Ти не моя мама! Іди геть!».
Батько, щоб не привертати увагу гостей, швидко йде з дитиною в інший кінець залу, щоб заспокоїти дитину.
Я був збентежений трохи такою поведінкою дитини, не розумів, що сталося. Бачачи моє збентеження, жінка розсміялася і сказала, що її донька ніколи мене не бачила з макіяжем, у розкішному платті, на підборах, тому вважає, що я не є її мамою. Її мама одягнена, якщо не в домашні тапочки, то в кросівки або черевики, а також в джинси з футболкою. Волосся закручене в тугу гульку або в хвіст. А тут локони, манікюри, макіяж, парфуми – все це ввело дитину в сум’яття.
Як потім зауважив, через такі дитяче збентеження ця жінка вимушена була сидіти окремо від свого чоловіка – в протилежному кінці зали. Адже всю дорогу в машині дитина кричала на неї, що вона чужа тітка і хай іде геть звідси.
Отож, щоб не смішити весілля, вона вирішила сісти так, щоб дитина її не бачила.
Ось і такі бувають історії.
