Я працюю помічником кухаря у шкільній їдальні. Робота не важка. Всі процеси вже давно продумані роками й потрібно лише щодня робити те саме. Ця історія про мою колегу. Їй вже давно за сорок. Дітей не має, чоловіка також. Не хочу нікого образити, але з її комплектацією це й не дивно. Вона має понад сто кілограмів ваги. Якщо колись побачите картинку з усміхненим червонощоким кухарем у ковпаку, то це буде краще за фотографію моєї колеги. Малювали наче з неї.
Того дня ми як завжди готували для дітей рисову кашу та котлети. Моя колега ще зранку говорила, що погано себе почуває, але продовжила працювати. Раптом їй стало дуже зле. Почав боліти живіт. Викликали швидку. Коли лікар її оглянув, то урочисто заявив: «Збирайтеся до пологового». Ми були шоковані, але ще більш шокованою була майбутня мама. Вона також не знала, що вагітна. Коли її забрали, то ми ще довго обговорювали сьогоднішню подію.
Вона народила хлопчика. Через два тижні прийшла на роботу та не переставала хвалитися. Стільки років вона мріяла про дитину, а тут навіть не очікуючи отримала її. Наче якесь чудо. Але як ми потім дізналися це чудо походило не з небес, а від нашого шкільного електрика, який цілий день тільки те й робив, що навідувався до їдальні. Єдине чого не могли зрозуміти лікарі та сама породілля, то це те, що вона всю вагітність навіть не підозрювала про неї. А біль та дискомфорт у животі здавався їй звичайним переїданням.
