Я стала свідком цієї історії випадково, коли їхала до Києва на навчання. Ми уже збиралися відправлятися, як побачили жіночку, що бігла до нас з маленькою дитиною на руках. Вона голосно кричала і благала зачекати. Коли вона зайшла до маршрутки, то побачила, що всі місця зайняті. Тоді жінка стала прохати водія взяти її з дитиною. Вона готова простояти всю дорогу, лиш би потрапити в столицю. Їм терміново потрібно в дитячу лікарню «Охматдит».
Водій не просто знайшов цій жіночці місце, а й завіз їх з сином під двері самої лікарні. Коли вона простягнула йому гроші за проїзд, він відмовився їх брати:
–Хай вас Господь береже!, – сказав він і лагідно посміхнувся.
Герої серед нас, їх не потрібно шукати. Вони самі вас знайдуть, коли потрібно буде.
