Микола прийшов додому, як з голоду, і відразу побіг до кухні, сподіваючись знайти хоча б що-небудь гаряче до вечері. На плиті була лише записка: «Дорогий, я в Тетяни, ми ще по диванчику. Якщо що дзвони».
Микола зиркнув у каструлі, які лежали порожні, і сховався в холодильник, витягнувши все з’їстнє. Наситившись бутербродами із чаєм, він вкрізь сон упав на ліжко.
Таня прийшла пізно, коли вже було дев’ятої. Микола миттєво роззявився та запитав:
Таню, мабуть, вечеряти більше нічого
Я на дієті, строго відказала вона. Я худію.
А я після роботи, у мене цілий день керував службовим авто, зітхнув чоловік. Я ж вже пів години без їжі! Повинен поїсти нормально!
Ну, як хочеш, погодилася зі змінною, але я вже з Тетяною вечерю взяла. Але для тебе почну знову.
То що ж у вас було? зацікавлено поставив запитання Микола.
В неї гуся з селу привезли, вона мене і пригощала.
Жареним гусем? озвучив він з відстоком.
Так.
І в яблуках?
Так.
А я цілком зрозумів, чому ти до неї частіше ходиш, злосливо махнув він рукою. Вона ж підкармлює тебе смачнотою. А я, по суті, лише макарони і колбасу з тобою з’їжаю.
То я ж до неї пішла не заради їжі, поспішила пояснити Таня, я ж її жалію. Жінка одна. А та ще й подумай, я за тобою попрошу, вона тебе одразу і пригощатиме.
З чого ти така засуджена, Таню?! здивовано відмахнувся чоловік. Я тобі сказав, щоб іти заради їжі? Я паскудніший буде, як захочу її до себе прийти. Ні! Я навіть не спробую! Комусь там буде краще без мене.
А яка вона гостинна, сказала Таня, знімаючи телефон з шафи. Вона ж не відмовить.
Не посміли за неї дзвонити, вибухнув Микола. Я навіть не спробую!
А ти знаєш, у неї вже столики виготовлено, з радістю її відповідь Таня. Можна, можна, зі сміхом додала. Я, як тільки часу знайму, з тобою розійдуся. А ти, доки я з другого кімнати, ходи.
Ну, як хочеш, взяв місце і сів нервово. Але я ще й далі не розумію, чому я маю йти сам? Вона ж жінка одна може, щось ще скоїться
Тобі подавай, тобі й йди, засміялася Таня. Я знайшла більш смачну та жирну їжу.
Микола, стикнувши пальці, пішов. Таня вже зробила собі гігієнічне ванну, налаштовала хлопотливість на телеприймачі й лежала, маленькими шматочками на дивані.
Пройшло пів години, а Микола так і не повернувся. Таня почала нервуватися, вимкнула звук, знову випросталася і вже напевно мала йти за ним. Але різкі слова в голові залили її: «Якщо ти підійдеш туди, вони думають, що ми собі відсиляємо!»
Неможливий хвилинку вирішити. Вона взяла мобільний, відстрахувавшись, і набрала номер. У ліжку, під верхнім одягом, Микола дзвонив:
Таню, тут такий смачний у Тетянки Мені вже було третім кусочком!
Як звуть цю Тетянку? вона додала жовкливість.
Як так замовчав Микола. Одній тільки Тані відомо.
То ти ще не розумієш? вона засипала. Якщо ти ще раз туди з’явишся, то ніхто мене більше з тобою не піде!
Я ніяк! вибухнув він, і кілька секунд тишина. Я ж тут найкраще їду!
Таня поволі йшла до дверей, а Микола, як балимбас, сидів у ванні. І ніколи він більше не смілися прийти до Тетяни без Тани.
Голодний вечір: незвичайна записка на кухні
