Дитині виповнилося шість років. Пора йти в школу. Вибирали одну з найкращих – з високим рейтингом, охороною і таке інше.
Знайшли такий навчальний заклад за сім кілометрів від дому. Мені було нескладно вранці дитину завести, а ввечері зустріти.
При вході нас зустрічав охоронець, і далі Таня йшла сама до класу.
Одного разу я зустрів дитину дуже збентеженою. Таня не захотіла одразу відкриватися, що з нею трапилося.
Подумав, що отримала погану оцінку і тому така сумна. Однак по дорозі дитина потроху розговорилася і розповіла мені не зовсім веселі події сьогоднішнього дня.
До Тані на шкільному подвір’ї підійшов незнайомий дядько, сказав, що тато попросив його привезти її додому. Дитина спочатку розгубилася і ледь не пішла за незнайомцем. А потім згадала, що я зранку їй пообіцяв після школи заїхати в улюблену кав’ярню на морозиво. Тато ж ніколи не порушував свого слова. І Таня рвучко вирвала руку і побігла в інший кінець подвір’я, де була вчителька.
Дякувати Богу, що дитина зметикувала, що тут щось не так. Згадала наші повчання – не вестися на жодні обіцянки незнайомих людей, не вступати в розмову з незнайомцями.
А потім приїхав я і забрав перелякану дитину, яка в перші миті зустрічі навіть боялася відкрити рота.
Я був обурений розповіддю дитини. Одразу розвернув машину назад до школи, щоб по гарячих слідах з’ясувати, що тут відбувається. Навіщо ми платимо гроші охороннику? Чим він тут займається, що ледь не поцупили дитину зі шкільного подвір’я?
Звісно, цього дядечка, що намагався викрасти мою дитину, ми вже не застали. Я одразу написав заяву в поліцію, щоб розслідували цей інцидент.
Підійшов до охоронця і запитав його, що він тут робить, коли прямо зі шкільного подвір’я ледь не викрали дитину. Охоронець не зміг нічого відповісти. Казав, що бачив цього чоловіка, але допускав, що це хтось з батьків.
Також звернувся до директора школи, чого це на подвір’я впускають сторонніх осіб. Куди дивиться охорона? За що ми платимо йому гроші? Наполіг на перегляді камер спостереження. А вони виявилися неробочими. Відповідну розмову, будучи заведений таким інцидентом, провів з директором школи. Навіщо встановлено камери за батьківські гроші, коли вони не працюють? Кому потрібна така імітація?
Врешті, для себе це питання вирішив іншим способом. Перевів Таню в школу, що міститься неподалік нашого будинку. Зрозумів, що так безпечніше для дитини і спокійніше для нас.
З донькою також повторно провів спеціальну бесіду, щоб ніколи не вступала в розмову з чужими дядьками, не наближалася до них.
