Семен Петрович сидів на лавочці біля під’їзду. Сьогодні він один. Щось не вийшли його товариші. Адже в цей час вони завжди зустрічаються на одному місці, на лавці. Погомонять про се про те, і розійдуться кожен по своїх справах. Семен Іванович згадує, де наразі його товариш, чи живий він? Не чути більше від нього звісточки.
Семен із Григорієм дружили з самого раннього дитинства. Жили по сусідству в селі. Ганяли по вулицях, тільки пилюку здіймали. В школі сиділи за одною партою, разом закохалися в одну дівчину в класі. Але після школи кожен пішов своєю доріжкою. Семен працювати, через те, що мама хворіла, а менших братів потрібно на ноги ставити. Григорій вступив в інститут. Спочатку вони раділи зустрічам, коли дізнавалися, що додому приїздили разом. Потім все рідше і рідше були ті зустрічі.
Семен відслужив у армії, коли вернувся додому, зустрів дівчину в яку закохався з першого погляду. Недовго зустрічалися, одружилися. Поїхали жити в місто. Чоловік влаштувався на завод, де можна було стати в чергу на квартиру. Поки що жили в гуртожитку. Виділили їм кімнату. Вони раді своєму куточку, адже Валентина була при надії. Скоро вони стануть батьками. Тому кімнату дали їм вчасно. Після народження первістка, сина, через два роки народилася донечка. Двоє діток, кімната невелика, тісно. Але через п’ять років підійшла черга на отримання квартири. Одержали трикімнатну. Радості не було меж. Просторі кімнати, великі вікна. Меблі купували не відразу, поступово. Але тим не печалились. Головне велика квартира, де місця хватає всім.
З Григорієм Семен зустрівся через п’ятнадцять років, випадково. Семен приїздив на батьківщину, щоб провідати могилки батьків. По дорозі до свого дому побачив чоловіка, який заглядав на його подвір’я. Коли підійшов ближче, впізнав свого друга. Вони обійнялися, привітались. Григорій сказав, що йому терміново потрібно в місто, потім піде в готель переночувати. Семен умовив друга прийти до нього в гості, там і заночує. Адже давно не бачилися. Є про що поговорити. Записав адресу, і сказав, що увечері чекають його в гості.
Увечері Григорій як обіцяв прийшов із тортом і пляшкою коньяку. Семен познайомив друга з Валентиною і дітьми, запросили до столу. Дружина приготувала святкову вечерю. Випили по чарці, потім по другій. Григорій почав критикувати Семена, мов нічого не достиг у житті, дружина якась несучасна, хоч би нафарбувалась, і діти в тебе незграбні.
Такого чоловік стерпіти не міг. Зранку, коли Григорій проснувся, указав давньому другу на двері. Не треба чіпати моїх найрідніших. Іди туди, звідки прийшов. Не чекав Семен такого від товариша, адже раніше він був адекватний чоловік. Напевно гроші псують людей.
