Наш староста об’єднаної територіальної громади, чи як в народі звикли казати сільський голова – зробив хорошу річ в нашому селі. Він був змушений здійснити велику оптимізацію у зв’язку із тим, що держава урізала фінансування.
Так ось, в нашому селі був геріатричний центр, де проживали самотні люди похилого віку. А у сусідньому селі – дитячий будинок.
То ж наш один війт на кілька сіл об’єднав ці два заклади. І знаєте, хоча він і всі жителі села і депутати трохи переживали, чи не посипиться на них шквал обурень, – виявилося що ні.
Іншого виходу не було. Потрібно було або розформувати один із цих закладів і виставити всіх просто неба, або ж зробити те, що вже зробили.
Ви не повірите, але це було просто найкращим рішенням.
Старенькі люди отримали заряд позитивних емоцій і стали бадьорішими. Адже їх почали смикати маленькі ручки і дивитися допитливим поглядом милі дитячі оченята. То ж бабусі і дідусі, наче у свою молодість повернулися. Їм одразу ж захотілося жити і рухатися, а не доживати свої сірі дні у самотності.
А от дітки – вони отримали те, що так мріють. У них з’явилися дідусі і бабусі. Вони отримали ту любов і турботу, яку не мали ніколи до цього.
