Моя свекруха вже й не знає за що до мене причепитися.
От нещодавно ми були змушені приїхати до неї на декілька днів поки в нашій квартирі зроблять ремонт. Це був вимушений захід.
Ми з Олегом вже давно разом, живемо у квартирі, яка дісталася мені у спадок від бабусі. Відразу після того, як ми в неї заїхали, грошей на ремонт не було. Лише згодом Олег влаштувався на більш високооплачувану роботу, а мене підвищили. Ми відклали трохи грошей на ремонт та вирішили одним махом відремонтувати всю квартиру.
Залишатися там ми не могли, адже працівники зняли старий паркет та кахлі у ванній кімнаті та туалеті. Крім того, у квартирі була дуже брудно та не було чим дихати.
Софія Михайлівна радо нас прийняла, нагодувала та постелила нам в сусідній кімнаті. Мені було незвично спати не вдома, але що поробиш. Я взяла відпустку, бо мені на роботу було їздити далеко, а Олег зміг вести справи віддалено на цей час. Добре, що в сусіда свекрухи був проведений інтернет та Олег організував все так, щоб працівники інтернет-компанії провели кабель до дому свекрухи.
Мені дуже сподобалося в селі, тут стільки всього цікавого. Один сусідський собака Рябко чого вартий. Він має такий вигляд, наче ще вчора з нього малювали мультик. Такий колоритний песик. Свекруха тримає кози та я водила їх на пасовисько.
Нарешті настав вечір, ми смачно поїли та полягали спати. Серед ночі я відчула, що мене хтось штовхає. Я не відразу зрозуміла що це не сон. Це була свекруха. Чого їй потрібно посеред ночі? Я не зрозуміла що вона сказала та перевернулася на інший бік додивлюватися свої сни про те, що я сьогодні бачила.
Наступного ранку Софія Михайлівна покликала мене на розмову:
– Ірино, ти знаєш, що ти хропиш? Ти не даєш Олегу спати. Давай я покладу тебе в іншу кімнату. Сину потрібно працювати, а якщо він не виспиться, то буде втомленим цілий день.
– Олегу не заважає моя особливість, – відповіла я та закінчила цю розмову.
Наступної ночі ситуація повторилася, цього разу свекруха сказала, що сусідський пес Рябко через мене почав сильно гавкати та запропонувала якийсь чудодійний засіб від хропіння зроблений власними руками. Я відмовилась.
Цієї ночі я не виспалась, а Олег був свіжий наче огірочок.
Така ситуація повторилася ще декілька ночей та я попросила чоловіка поїхати звідси. Олег все зрозумів та ми зібрали речі. Вирушаючи в дорогу нас наздогнала Софія Михайлівна та запитала чому ми так рано їдемо. Олег сказав, що я не можу тут виспатися.
– Оце ти цікаво сказав. Ірина не може виспатись. Та я думала, що вона краще за всіх спить. Хропить як бульдозер, сусідського собаку і того розбудила. Я вже переживала, що стіни мого будинку не вціліють, – сказала свекруха.
– Ну ось і добре, відпочинеш від нас, – сказав Олег ти ми сіли в машину.
Софія Михайлівна ще довго просила пробачення за свої слова, обіцяла не робити мені зауважень, але ми були непохитні у своєму рішенні. Добре, що робочі вже зробили одну кімнату, тепер можна хоч виспатися у себе вдома.
Правду кажуть: скрізь добре, а вдома краще. Софія Михайлівна не зрозуміла, що якщо вона робить зауваження мені, то це зауваження стосується і її сина, адже ми тепер сім’я.
