“І навіщо мені ця гора простrочених продуктів?”

На днях сестра чоловіка притарабанила мені цілу гору прострочених продуктів. Пояснила це тим, що знайшла їх у домі в Одесі, який вони з чоловіком нещодавно придбали. Навіть не знаю, що її тепер сказати…

Їм розповідав ріелтор, що перед продажем у цьому домі жила дивна бабуся (саме так її схарактеризували сусіди). Вона рідко виходила з дому, а якщо й виходила, то робила багато покупок, мов крім неї у будинку ще ціла рота живе. Окрім запасу продуктів, був такий же запас одягу та побутових речей.

asi.org.ru

Родичів у неї не було, тому продавала будинок держава й зрозуміло, що вони там особливо не прибирали, тому коли новоприбула родина сестри чоловіка організувала там ремонт й прибирання, то знайшли сховану комору, де буди цілі гори різних консервів, круп та продуктів. Деякі з них зберігалися там уже не перший рік, тому їсти їх ніхто точно не стане (ну, за власною волею).

Проте сестру чоловіка це зовсім не засмутило й вона привезла половину тієї “прострочки” до нас у село, мов “тут то воно точно знадобиться”.

Мене це роздратувало, тому що мало того, що вони всією великою родинною віддають поношене своїми дітьми нашим, так ще й привезли нам гору прострочених продуктів. Я не маю нічого проти поношеного одягу, але ж вони привозять такий, що у ньому й по дому особливо не походиш, бо воно, як не порване, то вкрай брудне й не відмивається.

Ми навіть з чоловіком майже припинили дивитися ті «скарби», що вони нам привозять, а почали просто їх спалювати, або викидати на смітник.

На щастя, мої батьки таким не страждають, а якщо й передають якісь подарунки дітям, то це завжди нове та красиве.

І що мені тепер робити з цією горою непотрібних продуктів? Краще б вони взагалі нікому не допомагали, ніж «ось так».

Що ви думаєте про цю ситуацію?

 

 

Оцініть статтю
Дюшес
“І навіщо мені ця гора простrочених продуктів?”