Я зустрічалася зі своїм хлопцем Максимом. Все в нас було добре. Ми з ним були разом майже півтора року. І ось одного чудового дня я дізнаюся, що вагітна. У мене всередині були дуже змішані почуття, тому що я ще була незаміжня жінка, не знала як відреагує на це Максим так наші батьки. Але все одно я була щаслива, тому що діти — це квіти нашого життя. Я на радостях одразу побігла до Максима говорити йому, що він стане батьком. Але він відреагував дуже дивно для мене.
Він сказав, що нам негайно необхідно зробити аборт та позбавитися цієї дитини, тому що ми ще молоді та самі діти й нам зараз не потрібно своїх дітей. І я почала йому говорити, що дитина в будь-якому випадку залишається з нами, хоче він цього чи ні. Тому що дитину зробили разом і виховувати її необхідно разом. На що я отримала відповідь, що Максим відмовляється як від мене, так і від нашої дитини. Він сказав, що якщо я вибрала народжувати дитину, то й виховувати її буду я сама. Від нього ніякої допомоги я не дочекаюсь. Мені було дуже шкода себе на той момент, адже не одна я винна, що завагітніла. А виходить, що відповідальність буду нести лише я.
Я побігла до своєї мами й почала її плакатися та розповідати все, що сталося в моєму житті за дуже короткий проміжок часу. Вона, як мудра жінка підтримала мене та розповіла, що нам не потрібно ніякої допомоги, ми справимося самі та виховаємо цю дитину. Я від таких маминих слів заспокоїлася та прийняла цю ситуацію такою, яка вона є насправді. І почала жити своїм окремим життям. Але одного разу я зустріла свого колишнього у супермаркеті разом з його батьками. Я підійшла до них привітатися, але на мене ніхто не звернув уваги, вони пройшли повз мене просто зробивши вигляд, що мене не помічають. Мені від цього також стало дуже образно, тому що ще буквально місяць тому батьки Максима мене дуже любили та говорили, що я їхня родина. Я одразу вийшла з того магазину, швидко знайшла собі таксі, сіла туди та просто розплакалася. Мені дуже гарний таксист Андрій попався.
Я йому, неначебто своєму психологу, розповіла всю ситуацію, яка трапилася зі мною. Він мене підтримав, розповідав, який поганий Максим та що він дуже погано вчинив зі мною. І ми всю дорогу з Андрієм їхали та говорили про цю ситуацію. А в кінці нашої поїздки Андрій взяв мій номер телефону та ми розпрощалися. Наступного дня Андрій зателефонував та запитав як у мене справи. З того часу ми почали дуже гарно дружити, а потім і зустрічатися. Андрій, на відміну від Максима не кинув мене, коли я була вагітна. Не зважаючи на те, що я була вагітною не його дитиною. І ось пройшов день пологів та я поїхала народжувати свою донечку. А коли народила, то зрозуміла, що я була найщасливішою людиною світі. І мені не потрібно було нікого поруч, тільки я і моя донька. Після пологів нас прийшов провідати Андрій. А коли він взяв мою донечку на руки, то розплакався від щастя. А після цього, він став на одне коліно і запропонував мені вийти за нього заміж. Звісно, що я погодилася, адже також дуже покохала Андрія. Та й чоловік прийняв мене, мою дитину та всю мою сім’ю як найрідніших для нього людей.
Наразі з того моменту вже пройшло 3 роки й ми найщасливіша людина у світі. Я дякую долі, що тоді зустріла Андрія та сіла саме до нього машину.
