У мене є тітка, яка живе в селі. Має вона трьох дочок та сина. Ми з ними ніколи уже дорослими не були в гарних стосунках. Найстарша донька її проживає в іншому селі за сорок кілометрів від мами. А син та дві доньки живуть взагалі у місті далеко від цього села.
Нещодавно я з чоловіком приїхали в село до тітки погостювати та випадково зустрілися з моєю двоюрідною сестрою. Ми якось так розбалакалися гарно. Домовилися навіть колись зустрітися. І тут я згадала, що скоро у неї ювілей 50 років. Хоча вона нас не запрошувала, ми вирішили все одно приїхати та привітати сестру з днем народження. Купили ми їй подарунок та сюрпризом приїхали. Зустріла вона нас з чоловіком холодно. На стіл майже нічого не поставила. Посиділи ми від сили годину, ні про що не поговорили та поїхали додому. По дорозі назад я вже шкодувала, що взагалі поїхала до неї.
Десь з пів року ми більше з ними не спілкувалися. Хоча вони обіцяли приїхати до нас погостювати, звичайно нікого не було. Мені було шкода, адже це мої близькі родичі. І в дитинстві ми гарно дружили разом.
І ось у моєї тітки ювілей. Їй виповнюється вісімдесят років. Вона нас з чоловіком запросила. Ми звичайно погодилися. Я про себе подумала, що якщо будуть всі її діти, то ми точно повернемо наші гарні стосунки та на старості років знову почнемо дружити всі разом. Ми накупили подарунків бабусі. Також заїхали взяли тортику, червоної рибки, ковбаси та сирку. Приїхали з повними кульками їжі. Нас зустріла моя тітка, вона нас також пригостила тільки чаєм. Але я її розумію, жінці вісімдесят років. Ось сидимо за столом, а доньки старшої все не видно.
Аж раптом чую, забіг хтось у хату. Я вийшла привітатися. Бачу сестра обіймає свою маму, вітає з днем народження та щось незрозуміле буркоче на вухо. Я не звернула на це увагу, підійшла та привіталася. Вона мене якось холодно обійняла та також щось незрозуміле сказала. І тут розвертається та збирається вже йти. Ми її намагалися затримати хоч на чай, але у відповідь почули, що у неї чоловік комусь допомагав лагодити машину та випив трохи, тому спить вдома і їй терміново потрібно було бігти до чоловіка. Ми її й відпустили. Думали, що зранку прийдуть вони на каву.
Але наступного дня також ніхто не прийшов. І після цього дня я сказала своєму чоловікові, що більше я не буду намагатися покращувати стосунки з сестрами. Якщо вони цього не хочуть, то і я також. Більше і зовсім не буду приїжджати до цього села. Не хочу.
