Я зустрічався з чудовою дівчиною Кірою. Ми були щасливі. Через пів року вона завагітніла. Ми вирішили залишити дитину. Але після появи донечки, Кіра підписала вiдмoвy від неї, пoкинyлa мене і пoїxaлa закордон. За її словами, дитина зaвaжaтимe їй влаштовувати своє майбутнє.
У 25 років я залишився сам з малою дитиною. Я переїхав до батьків, які мені дуже допомогли з донечкою. Через пів року я познайомився з дівчиною, яка виявляється живе в Італії. Я настільки захопився Міланою, що почав менше часу приділяти дитині. Ми з нею щодня спілкувались, планували спільне майбутнє. Але якось вона запропонувала мені переїхати до неї. Я дуже зрадів, поки вона не озвучила свою умову: якщо я хочу бути з нею, то повинен залишити доньку тут.
В мене був тиждень на те, щоб добре все обміркувати. Часу було замало і я дуже вагався. Але все-таки вирішив спочатку влаштувати своє особисте життя.
В ніч відльоту я поцілував донечку, поки вона спала. А батькам лишив записку, в якій попросив їх попіклуватись про донечку, бо маю летіти за кордон.
По дорозі в аеропорт я хвилювався, що залишаю дитину. Але був впевнений, що батьки зможуть виховати її краще ніж я. До того ж, я планував влаштуватись за кордоном на роботу і надсилати гроші додому. Але раптом зрозумів, що зараз роблю можливо найважливіший вибір в житті.
Я вчасно схаменувся. Розірвав стосунки з Міланою, взяв таксі та хутко повернувся додому. Я тихо відчинив двері, порвав записку батькам, підійшов до донечки, поцілував її й близько години просто милувався нею як солодко вона спить. В цей момент зрозумів, що ніколи її не залишу. Адже моя донечка – найважливіша для мене людина.
Моєму янголятку вже 5 років. Ми досі живемо з моїми батьками. Я влаштувався на хорошу роботу. І ми щасливі, що все так склалось. Мої батьки досі не знають про той мій ганебний вчинок, коли хотів покинути донечку. Але вдячний Богу, що вчасно отямився і не зробив найбільшу помилку свого життя.