Коли померла бабуся, в спадок від неї я з чоловіком отримали трьох кімнатну квартиру. Квартира знаходилась в центрі міста і, оскільки, ми з чоловіком жили у власному будинку за містом, великої потреби переїзду в нас не було. Протягом трьох років бабусина квартира просто пустувала, тому, порадившись між собою, ми вирішили здавати її в оренду.
Охочі наймати житло знайшлися відразу. Це була молода сімейна пара, яка складала враження спокійних і адекватних людей. Але вже через кілька місяців нас чекали неприємності. Чоловікові почали телефонувати сусіди та жалітись на постійний шум: нічні вечірки, нетверезі компанії, постійні крики та бійки. Ми зробили попередження, що якщо ще раз щось подібне повториться, ми розірвемо договір. Квартиранти запевнили нас що все зрозуміли, але через кілька тижнів історія знову повторилась. Нам довелось шукати нових орендарів.
Нам зателефонувала знову молода пара. І хоч ми з чоловіком і побоювались наступити на ті ж граблі, але зустрітись з ними все ж таки згодились. Олександр і Марія були ще студентами, але обоє вже працювали. На завдаток в них звичайно грошей не було. Ми з чоловіком трохи подумали та на свій ризик договір таки підписали. І згодом не пошкодували про це.
Наші нові квартиранти були чемними та вихованими людьми, оренду оплачували завжди вчасно, навіть нагадувати не доводилося та й від сусідів ніяких нарікань. Ми тихенько тішились, що маємо з ними чистий спокій.
Проживши на квартирі 2 роки, одного разу чоловікові зателефонував Олександр і запитав чи ми не проти, якщо вони там ремонт зроблять.
– Це хороша ідея, але ми зараз на це не розраховували й зайвих коштів на ремонт не маємо – відповів мій чоловік.
– Ніяких грошей не потрібно! – наполягав Олександр – ми все самі зробимо, в мене на роботі залишився ламінат і шпалери, попередній замовник неправильно розхідний матеріал прорахував, тому є можливість забрати його.
Чоловік погодився. Чому б ні, люди живуть там, хочуть щось покращити для себе.
Через кілька місяців квартиранти зателефонували знову і сказали, що будуть з’їжджати. Ми з чоловіком передумали, що тільки могли: «для чого людям робити ремонт і відразу з’їжджати?». Прийшли до висновку, що тут щось не чисто, можливо вимагатимуть компенсацію за зроблений ремонт. Якщо матеріали для ремонту дістались їм безкоштовно, то досить непоганий варіант для прибутку.
Зустрілись ми на квартирі, що орендувалась квартирантами, ремонт був зроблений дуже гарно. З’ясувалося, що в Олександра і Марії було весілля і батьки їм подарували власне житло, з цієї причини вони й виселяються. А за ремонт ніхто, звичайно, ніякі гроші не вимагав. Навпаки, чоловік сам запитав: «що ми вам винні?», але молода сім’я категорично відмовилась від будь-якої компенсації.
– Ми ж це для себе робили – пояснив Олександр.
Ми привітали пару з одруженням, взагалі не хотілося відпускати таких квартирантів.
