Моя дружина Софія неймовірна людина. Я кохаю її, поважаю та ціную. І взагалі дивуюсь, як мені з нею та пощастило. Проте на жаль… Вона вже колишня. А все через те, що я зрадив її, втратив довіру і викликав сильну неприязнь.
Я розбив серце Софії та не чекав на милість з її боку, бо у всій мірі розумію свою провину. Випадкова пристрасть змінила наше життя назавжди та зруйнувала щастя.
Тоді на корпоратив я мав прийти з дружиною, але вона відмовилась та залишилась з сином дивитись його улюблений мультфільм ввечері. Хотіла відпочити від роботи та провести час з дитиною, а не в шумній п’яній компанії.
Я не напивався там дуже сильно, але проблема в тому, що міцний алкоголь мене дуже швидко бере, тому я дуже швидко сп’янів та “випав з реальності”, адже в подальшому все було наче в тумані і величезної частини я не пам’ятаю.
А наступного ранку я прокинувся в одному ліжку в готелі разом зі своєю колегою Аліною. Вона давно приділяла мені дуже однозначні знаки уваги, але того вечора вирішила скористатись моїм станом, щоб затягнути в ліжко.
Я прийшов додому та вперше в своєму житті збрехав Софії. Сказав, що сильно напився на корпоративі та поїхав на таксі разом з другом до нього на квартиру, бо були ми далеко не в тому стані, щоб ще розбиратись кого куди везти. В нього і заночував. А всередині відчував себе останнім покидьком, який мало того, що по п’янці зрадив, так ще й так нахабно обманює дружину.
Але приховувати довго не довелось. Декілька тижнів пройшло і моя колега зателефонувала Софії та розповіла про ту ніч, а ще, що вона вагітна від мене. Софія, звісно ж, була дуже шокована та розчарована в мені. Тому негайно зібрала речі та пішла.
Згодом ми розлучились. Мені було дозволено бачитись з сином тричі на тиждень, що я і робив. Також я допомагав фінансово та матеріально. Платив обов’язкові аліменти і зверху суму накидував, плюс завжди привозив подарунки, смаколики тощо. Колега ж, сподіваючись, що я після розлучення забуду про колишню сім’ю, піду до неї і створю з нею вже нову сім’ю, намагалась змусити мене одружитись на ній, але я відмовився. Тоді та зробила аборт, адже не досягла своєї цілі. Хоча й сказала, що хотіла просто, щоб дитя було в повноцінній сім’ї.
Тепер я самотній та нещасний, бо на п’я ну голову наробив справ. Хоча, певно, якби до мене не лізла колега в такому стані, то я б і не зрадив, адже і в думках такого не було. Я не виправдовує себе, але… Все таки, я жалюгідний.
Ось така історія мого нещастя.
