– Вітаю, пані Надія, це директор школи, в якій навчається ваша донька. Телефоную з приводу поведінки Ірини. Ми звикли до того, що ваша донька погано себе поводить. Ви, мабуть і самі це знаєте, але останні її витівки почали переходити всі дозволені межі. Ірина почала знущатиcя з вчителів.
– Віталій Сергійович, якщо ви про написи в туалеті, то я думаю, що цей інцидент вичерпаний, оскільки Ірина вже попросила пробачення.
– Якби ж тільки це. Вона стільки всього зробила, що можна книжку про це написати. Я вже забув про те, що було написано в туалеті, адже це було декілька місяців тому. Зараз уже нові витівки з’явилися. Ось нещодавно вона пожартувала над вчителем фізкультури, приклеїла футбольний м’яч до підлоги. Прибираючи м’ячі після уроку, вчитель з усієї сили вдарив цей м’яч та зламав палець на нозі.
– Я вважаю, що вона не хотіла цього. Це був просто жарт.
– Хай буде по-вашому, але те, що вона зробила з вчителем фізики, просто ні в які ворота не лізе.
– А що сталося? Розкажіть, будь ласка, детальніше.
– У старших класів повинна була бути лабораторна робота з дротами, так Ірина їх всіх порізала, а потім заглядала в клас через шпарину та сміялися, коли вчитель не розумів, чому вольтметр не працює.
– Ну так ми купимо все, що донька пошкодила.
– Бог з тими дротами, та вчитель фізики ледь з розумну не зійшов. Михайло Петрович працює у нас уже 15 років та таке не відбулося вперше. Він вже почав переживати, що пам’ять його підводить. Прибіг до мене сердечний та написав заяву про звільнення. Лише згодом нам вдалося дійти до правди, адже ми не хочемо втрачати такого спеціаліста. Але навіть це ще не все.
– Є ще щось, що зробила Ірина?
– Так, це стосується трудового навчання. Вони шили одяг та знімали мірки. Так Ірина привела на урок першокласника і сказала, що хоче пошити йому жакет. У хлопчика давно вже уроки закінчилися та він хотів піти додому, плакав. Боявся, бо Ірина пригрозила йому, що розповість його батькам це, що він їв в школі чипси, хоча батьки давали йому гроші на булочку. Тепер маємо проблеми з батьками першокласника.
– Віталій Сергійович, ми поговоримо про це з нашою донькою. Обіцяємо.
– Тоді ще про працівника їдальні поговоріть.
– А що, ще в їдальні моя донька щось наробила.
– Так, наша кухарка через неї знепритомніла. Ваша донька сіла за стіл та почала їсти білий порошок. Наша кухарка подумала, що вона їсть пральний порошок. Добре, що потім з’ясувалося, що це було сухе молоко. Так на наступний день Ірина продовжила та сказала, що бачила, як горобець залетів у піч, де пеклися булочки, так всі діти повтікали з їдальні та залишилися голодними. Потім ще пів дня мені телефонували батьки та погрожували, що будуть жалітися в санстанцію. Будь ласка, зробіть щось, а то у мене вже на столі ціла стопка заяв про звільнення через вашу доньку.
