У подруги «відійшла» сусідка поверхом вище. На наступний же день приїхав її син з дружиною, винесли з квартири всю техніку та викинули кота в під’їзд.
Подруга знайшла тварину, затиснувши в кут за сміттєпроводом, хтось його вже встиг вкусити за бік. Кіт на контакт йти не хотів, навіть за їжею не підходив, тікав від подруги, дряпався і кусався. На допомогу прийшов сусід по майданчику, який допоміг загнати кота в кут і загорнути в куртку, заодно і пояснив небайдужій дівчині що це за кіт і як він потрапив в під’їзд.
У новому домі кіт миттю забився під диван, де і сидів, виблискуючи очима. Подруга поруч з диваном поставила горщик і чашку з кормом. На ранок тільки порожня чашка і використаний лоток свідчили про те, що кіт вилазив з-під дивана.
На наступний день подруга намагалася виловити звіра, щоб звозити до ветеринара, в чому їй вже допомагав її хлопець. Але кіт так відчайдушно рвався назовні з сумки, що вирішено було викликати лікаря додому. Буйному хижакові довелося вколоти наркоз, щоб обробити рану і взяти кров на аналіз.
На наступний день кіт вже переміщався по квартирі, навіть коли вдома хтось був, але якщо якийсь гучний звук – кулею летів під улюблений диван. Агресії до людей не виявляв, але весь втискався в підлогу і підтискав вуха, ніби чекав, що його будуть бити. Так подруга прожила ще три дні з хвостатим жителем (кіт був чорний, дуже пухнастий і окатий).
Вранці неділі пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла заплаканим жінка років сорока і тремтячим голосом запитала:
– У Вас наш Тиша?
Подруга вже хотіла сказати гості пару ласкавих з приводу кинутого тварини, але Тиша вибіг з кімнати, застрибнув на руки до жінки і почав бурчати і облизувати їй обличчя, потім кинувся «цілуватися» до рятівниці, яку боявся до цього до смерті.
Жінка розридалася, подруга запропонувала їй попити чаю і заодно забрати тепер уже непотрібні горщик і годівницю. Після чого вони розмовляли близько години на кухні, а Тиша пестився до них як звичайний кімнатний кіт.
Гостя виявилася дочкою покійної, вона жила в іншому місті, а тому приїхати змогла тільки до похорону. До цього тримала зв’язок з братом по телефону, він говорив, що все в порядку, і що за квартирою стежать, і що кота ходять годувати.
Після похорону жінка вирушила ночувати в квартиру матері, де виявила, що все цінне з квартири винесли і кота немає. Спочатку вона намагалася додзвонитися до брата і його дружини, але ті більше не відповідали.
Потім пішла шукати кота по околицях і розпитувати всіх зустрічних, поки не зустріла дочка того сусіда, який допомагав кота ловити, і дізналася де шукати улюбленця матері. Було вже ближче до ночі, так що жінка почекала до ранку. Далі історію ви знаєте …
А вам колись доводилося рятувати бездомних тварин?
