Подруга розповіла, як її Діанка, в дитячому садку, переповіла діалог двох подруг, виховательці.
Моя подруга, Катерина, покликала свою подругу на чашку чаю. Вони зібралися в Катерини вдома. Дівчата залишили дітей в одній кімнаті, а самі пішли в іншу. Доньки гралися ляльками, розмальовували тваринок та, іноді, бігали до мам. Подруги говорили про сімейне. З однієї теми плавно перейшли до іншої. Не зрозуміли як, розмова зайшла за дитячі садки.
Катерина любила свій садок. Їй подобався ремонт, заняття з англійської та великий вибір дозвілля. Дітей вчили танцювати, малювати, рахувати, виводили на свіже повітря. Територія, яка належала дитячому садку, заставлена різними гойдалками. Вихователі — справжні професіонали. Ті люди мають декілька освіт, постійно проходять курси підвищення кваліфікації та декілька років стажу. Деякі вихователі працювали за кордоном. Педагогічний колектив — на вагу золота.
Здається, все ідеально, але є одна проблема. Катерина не може знайти спільної мови з вихователькою їхньої групи. Вона вважала дівчину вискочкою. Молода, а вже займає хорошу посаду. Вона на короткій нозі з начальством. Можливо, в Катерині грала заздрість. Вона ледь-ледь закінчила коледж на перукаря. Катерині повезло в житті один єдиний раз, але на все життя. Подруга вдало вийшла заміж. На цьому досягнення закінчуються.
— Фарбуєтьмя жахливо! Одягається постійно в костюмт, наче мужик! Де спідниці? Про сукні вона щось чула? — Катерина не соромилась. Вона відверто говорила про наболіле.
Потеревенили і забули.
Пішла Катерина в п’ятницю за донькою. Її зустріла вихователька, та сама яка забула про спідниці. Вона вдягла гарного бежевого сарафана. На ногах, вишневі балетки. Укладка та макіяж, скинули з дівчини декілька років. Вона виглядала, як чиясь старша сестра. В такому одязі, вона мала всі шанси причарувати будь-якого чоловіка.
Катерина відкрила рота від подиву. Вихователька посміхнулася найчарівнішою посмішкою і спитала:
— Тепер я відповідаю вашим уявленням про ідеальну виховательку?
Катерина відкрила рота в друге. На цей раз, від шоку. Подруга одразу зрозуміла, де відбувся витік інформації. Її обличчя горіло червоним. Вона не знала, куди себе діти від сорому.
Вихователька стояла з кам’яним обличчям. Вона спокійно спостерігала за Катериною. Подруга збирала доньку так швидко, як могла. Вона хотіла провалитися крізь землю, від сорому.
Виходячи з садка, спробувала попрощатися з вихователькою. Вона не дала подрузі шансу щось сказати.
— А завтра спідницю вдягну. Тільки ви одразу скажіть, якої довжини вона має бути? Зрозумійте мене правильно, я давно стала схожа на мужика. Забула, які спідниці бувають.
— До побачення. — Вичавила з себе Катерина і втекла.
Тепер дитину в садок заводить чоловік, а Катерина більше не обговорює інших людей.
