Іван і Маша виховують двох дітей. Дружина ще в декретній відпустці. Довгий час дітей у молодої пари не було. Інколи брав відчай, інколи заспокоювалися. Після обстеження лікар говорив, що в них все в порядку, здорові. Тільки терпіння, і все буде добре. Так і сталося. Після народження сина Саші носилися з ним, не давали нікому потримати. Правда бабусі не показували великого бажання бавитися з онуком.
Через два роки по тому народилася донечка Аліса. Маша, не виходячи з одного декрету, оформила другий. Діти, то добре. Але інколи хочеться відпочити. А з такими непосидючими дітками то неможливо. Маша просила свою маму допомагати. Віра Петрівна погоджувалася, але коли вона з дітьми, Маша повинна приготувати пляшечки з водичкою, з сумішшю. Підгузки, все щоб лежало приготовлене. Обговорювали години в які Віра Петрівна бавитиметься з онуками.
Якщо Маша прийде пізніше оговореного часу, то її мама довго потім не погоджується доглядати діток. Говорить, що Маша спеціально затримується, щоб не бачити своїх дітей. Як так можна таке придумати? Та нічого, Іван і Маша раді, що нарешті стали батьками. А ці всі негаразди, то пусте. Прийде час, дітки виростуть. Але коли прийшов чоловік увечері додому, Маша плакала. В неї немає сил крутитися весь день одній біля дітей. Хочеться відпочити, просто спокійно посидіти.
Іван запропонував на вихідний поїхати на відпочинок. Він знає одно таке місце, де вони дійсно відпочинуть. З дітьми попросять посидіти бабусь. Маша зневірена кивала, не погодяться. Наступного дня запропонувала своїй мамі два дні бути з дітьми. У неділю увечері вони з Іваном будуть вдома. Віра Петрівна, коли почула, що на два дні, відмовилася відразу. На дві години погодиться, а на два дні, то занадто.
Іван зателефонував своїй мамі. Просив побути з онуками два дні й все.
– Мамо, ми ж тебе ніколи не просимо. Це один раз. Невже тобі важко. Онуки твої.
– Я тебе ростила сама. Навіть твій тато не допомагав мені. А ви удвох навколо своїх дітей. Від чого Маша стомилася? На роботу ходить? Ні, і ще раз ні. Ваші діти, самі й сидіть із ними. Віру Петрівну просіть, вона вам допомагає, не відмовить і на цей раз.
Іван і Маша не поїхали. Поговорили вдома. Якщо так умовляти, то чи будуть добре ставитися до дітей? Підростуть, поїдемо разом із дітками.
