Я готувався до весілля зі своєю одногрупницею та все змінилося після того, як я познайомився з батьком своєї коханої.
Я родом з села, моя наречена Іванна теж. До того, як ми почали зустрічатися, ми винаймали житло кожен окремо, а потім вирішили, що будемо жити разом та стали орендувати квартиру одну на двох. Мої батьки не були знайомі з Іванною. Згодом я освідчився своїй дівчині та ми стали планувати наше весілля.
Я єдина дитина у своїх батьків та вони дуже зраділи, дізнавшись, що я вирішив одружитися.
Але ніхто ще тоді не знав, що цьому весіллю так і не судилося відбутися…
До дати одруження залишався місяць та я поїхав знайомитися з батьками Іванни. Після спілкування з батьком коханої я передумав одружуватися.
Ще з порогу стало зрозуміло, що я не сподобався батьку Іванни. Тимофій Петрович зробив мені купу зауважень, мовляв, я якийсь худий та і вигляд у мене хворобливий. Став сумніватися чи зможу я підняти на руки Іванну. Припустив, що у мене зламається хребет.
Батьки добре мене виховували, тому я не став серйозно сприймати слова майбутнього тестя і лише посміхнувся у відповідь. Іванна має дуже гарну фігуру, вона пишногруда та має трішки зайвої ваги, але мені подобається.
Коли ми сіли за стіл, Тимофій Петрович влаштував мені справжній допит: чи хворів я в дитинстві вітрянкою, чи є у мене в родині спадкові хвороби, чи притягувались мої родичі до кримінальної відповідальності, скільки я заробляю, як я збираюся виконувати забаганки його доньки ті таке інше.
– Якщо ти не достатньо заробляєш, то навіщо створювати сім’ю? Якщо твоєї зарплати недостатньо, то влаштуйся на ще одну роботу, – безцеремонно говорив батько Іванни.
Мама Іванни стояла позаду та кивала, а Іванна навіть не подумала втрутитися в цю розмову.
Складалося враження, що Тимофій Петрович навмисне мене дратувати, щоб знайти слабке місце. Щоб завершити цю каторгу, я сказав, що мені терміново потрібно додому.
На прощання батько Іванни сказав, що з усіх хлопців, яких приводила моя наречена, я тримався найкраще, інші втікали вже на п’ятій хвилині розмови.
Це знайомство я запам’ятаю на все життя. повернувся додому дуже заклопотаний, розповів про все батькам та сказав, що передумав одружуватися.
Добре, що знайомство з батьками Іванни відбулося до, а не після весілля. Невідомо що було б, якби я одружився з цією дівчиною.
Наступного дня я вирішив, що про все скажу Іванні. Реакція дівчини була доволі передбачуваною Вона почала голосно плакати, відразу зателефонувала батьку та вони обоє почали дуже сильно мене лаяти.
Більше ми з Іванною ніколи не бачились та я не знаю як склалася її доля.
Зараз я зосереджений на зароблянні грошей, про нові стосунки поки не думаю. Хочу спершу придбати для себе житло. Надіюсь, що подібне знайомство більше не повториться в моєму житті.
