– Прости мене крихітко, – весь час повторювала Катя. Коли прийшов лікар, попросила, щоб вернули їй заяву на відмову, вона передумала.

Катя стояла на роздоріжжі. Ще вчора все було добре, а сьогодні не може знайти свого Ігоря. Напередодні Ігор познайомив дівчину зі своєю мамою. Каті здалося, що вона не сподобалася Ірині Вадимівні. Хлопець умовляв, що все добре, і вони завжди будуть разом. А сьогодні його телефон не відповідає. Ходила до них додому, на дзвінок ніхто не вийшов. Що робити? Адже не встигла сказати своєму хлопцеві, що вона вагітна.

Катя з дитячого будинку. Коли вийшла звідти, їй дали квартиру. Маленька, і розвернутися ніде, але своя. Дівчина пишалася, що нарешті в неї є своє житло, і вона там одна. Немає надокучливих подруг. Їй подобається своя квартира, хоч і маленька. Та сьогодні вона цього не помічає. Що робити? Як бути? Через декілька днів пішла в лікарню. Лікар умовив її народжувати. Вона молода, справиться. А Катя думала по другому.

Народить і залишить маля в пологовому. Вона одна, потрібно влаштуватися. Тому чекала часу, коли все закінчиться. Коли почалися пологи, відразу сказала лікарю, що дитину бачити не хоче і відразу напише відмову. Народилася дівчинка. В палаті поруч із ліжком Каті стояло маленьке ліжечко. Туди й поклали дівчинку. Катя намагалася не дивитися на малу, але весь час поверталася до неї. Дитя заворушилося, дівчина піднялася, взяла на руки, розплакалася.
– Прости мене крихітко, – весь час повторювала Катя.
Коли прийшов лікар, попросила, щоб вернули їй заяву на відмову, вона передумала.
– Молодець, я знав що ти хороша мама і не залишиш донечку. Ну і що, що тобі вісімнадцять. У тебе все вийде. І поруч буде найрідніша людина у світі. Не пожалієш, згадаєш мої слова.
В день виписки Катя неспішною ходою з донечкою на руках, йшла до себе додому. Добре, що живе поруч. Біля своєї квартири побачила Ігоря. Він стукав кулаком у двері, кричав, щоб відкрила.
– Ігор, я тут.

Він оглянувся. Вони обнімалися, Катя плакала, говорила, як тяжко їй далося рішення не залишити їхню донечку. Ігор говорив, що в той вечір мамі стало погано, і він повіз її в лікарню. Телефон залишився вдома. А він з мамою їхали в столицю. Потрібно було робити мамі терміново операцію. Коли все вже було позаду, телефон тільки мамин. А номер телефону Каті не запам’ятав. Тільки повернулися додому, відразу до Каті, а її немає вдома. Три дні ходить, добивається.

Оцініть статтю
Дюшес
– Прости мене крихітко, – весь час повторювала Катя. Коли прийшов лікар, попросила, щоб вернули їй заяву на відмову, вона передумала.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.