КІЛЬКА МІСЯЦІВ ТОМУ, У ДВОЮРІДНОЇ СЕСТРИ АЛІНИ СТАЛАСЯ БIДA, І ЇЙ НЕ БУЛО ДЕ ЖИТИ. В НАС БУДИНОК ВЕЛИКИЙ, ТОМУ Я ЗАБРАЛА ЇЇ ДО СЕБЕ, ПОКИ ВОНА НЕ ЗНАЙДЕ ДЛЯ СЕБЕ НОВЕ ЖИТЛО. Я БУЛА НА ДЕВ’ЯТОМУ МІСЯЦІ ВАГІТНОСТІ, МАЛА ОСЬ-ОСЬ НАРОДЖУВАТИ. ПІСЛЯ ВИПИСКИ ПРИЇХАВШИ ДОДОМУ З МАЛЮКОМ НА РУКАХ, Я БУЛА ПРОСТО Ш0К0ВАHА ЗАЯВОЮ ВІД ЧОЛОВІКА.

Зі своїм чоловіком ми були знайомі ще з дитинства. Наші батьки працювали разом на фабриці та часто заходили до нас в гості. З Олегом ми навчалися в одній школі, а в одинадцятому класі він зробив мені пропозицію. Батьки були не проти. Одружилися ми лише тоді, коли закінчили університет. Раніше гуляти весілля ми не хотіли, не спішили, хотіли спочатку перевірити наші почуття на міцність. На весіллі нам батьки подарували великий будинок. Щастю не було меж. Ми кохали одне одного, завжди підтримували у всьому, жили душа в душу. Тому після весілля вирішили, що пора нашій сім’ї поповнення. Я завагітніла і народила для чоловіка красуню донечку. Він в ній душі не чаїв, завжди гуляв з нею, купував все, що вона тільки забажає. Він був справжнім люблячим батьком. Я дивлячись на це все, тільки посміхалася і дякувала Богу, що в мене така чудова сім’я.  

Коли нашій донечці виповнилося вісім років, ми з Олексієм вирішили, що можна подумати про хлопчика. Справи на роботі йшли чудово, тому забезпечити та виховати двох дітей для нас буде не важко. Олексій працював в будівельній компанії архітектором, зарплата в нього була хороша. Тому мені не доводилося багато працювати. Іноді я на замовлення пекла торти та короваї. Пекти я дуже любила, це моя спеціальність і в додачу хобі. Але в основному я займалася вдома з дочкою та господарством.  

Якось одного разу, мені зателефонувала моя мама і дуже просила, щоб я допомогла своїй двоюрідній сестрі. В сестри сталася біда, в неї згорів будинок. Проводка замкнула в старому будинку, і він повністю згорів коли та була на роботі. Аліна жила в одному місті зі мною, тому мама слізно просила допомогти для сестри, тій нікуди було податися, вона залишилася без даху над головою. Вона жила сама одна, дітей та чоловіка в неї не було. Якось кілька років тому ми з неї зустрілися випадково, і посиділи за чашкою кави. Вона розповідала, що їй важко одній, але особисте життя не складається. Аліні на той час було вже за тридцять. Мені було шкода родичку, тому порадившись з чоловіком, ми впустили її пожити у нас, поки та не підшукає для себе нове житло. Як же я тоді помилилася, впустивши її у свій дім. 

Ми з Аліною дуже подружилися, стали хорошими подругами. Вона виявилася привітною і дуже розумною, мені було цікаво вести з нею розмову. Ми часто вибиралися в кафе, просто відпочити та погуляти. З чоловіком вони також знайшли спільну мову, в них було багато спільних вподобань в музиці, в їжі. Мені тоді це все здавалося лише дружнім та родинним відношенням. Але все частіше я ловила себе на думці, що Аліна часто дивиться та усміхається моєму чоловікові, кладе йому руку на плече, навіть їсти йому готує за власним рецептом. Але це все, я списувала свою тривогу на вагітність. У квітні я народила хлопчика. Поверталася додому найщасливішою мамою. Коли я зайшла в будинок, перше що мені кинулось в очі, це спаковані валізи. Мій чоловік сказав, що кохає Аліну і вони будуть жити разом. Я була шокована і розбита. В один прекрасний момент, я залишилася без чоловіка, одна з двома дітьми на руках.

Оцініть статтю
Дюшес
КІЛЬКА МІСЯЦІВ ТОМУ, У ДВОЮРІДНОЇ СЕСТРИ АЛІНИ СТАЛАСЯ БIДA, І ЇЙ НЕ БУЛО ДЕ ЖИТИ. В НАС БУДИНОК ВЕЛИКИЙ, ТОМУ Я ЗАБРАЛА ЇЇ ДО СЕБЕ, ПОКИ ВОНА НЕ ЗНАЙДЕ ДЛЯ СЕБЕ НОВЕ ЖИТЛО. Я БУЛА НА ДЕВ’ЯТОМУ МІСЯЦІ ВАГІТНОСТІ, МАЛА ОСЬ-ОСЬ НАРОДЖУВАТИ. ПІСЛЯ ВИПИСКИ ПРИЇХАВШИ ДОДОМУ З МАЛЮКОМ НА РУКАХ, Я БУЛА ПРОСТО Ш0К0ВАHА ЗАЯВОЮ ВІД ЧОЛОВІКА.