Кілька років тому не стало батьків. Повертаючись додому батько не впорався з кермом і вони потрапили в ДТП. В цей момент нікого в країні не було з сестер, лише я. Тому ми з чоловіком влаштували пох0р0н. А коли приїхали сестри, навіть не запитали чи потрібна якась допомога. Всі конверти які давали на похороні, збирала Оксана. Але після вона навіть не запитала мене, скільки я витратила, а просто забрала всі кошти собі. Аргументуючи це тим, що пізніше поставимо пам’ятник батькам.

В родині нас троє, я та дві старших сестри. Вони живуть за кордоном, а я залишилася тут в рідному місті. Мені не хотілося покидати рідну країну, мені тут комфортно. Після закінчення університету я вийшла заміж. Ми з чоловіком проживали недалеко від моїх батьків, тому дуже часто навідувалися в гості. Я любила своїх батьків, як і мій чоловік. В нього не було родини, він виріс сиротою. Тому коли не стало батьків, він як і я дуже засмутився.  

В цей жахливий момент сестер не було поряд, тому ми з чоловіком організували похорон вдвох. Я була на роботі, коли мені повідомили цю гірку звістку. Батьки поверталися додому пізно ввечері й батько не впорався з кермом, в той вечір була сильна злива і дорога була поганою. Похорони ми влаштовували з чоловіком одні. На наступний день прилетіли сестри. Але яке було моє здивування, коли вони навіть не запитали, чи мені щось допомогти. Я все розумію, в них свої сім’ї, з батьками вони не часто спілкувалися, але все ж це рідні люди. Коли рідні та знайомі принесли конверти з грошима – співчуття, Оксана збирала їх сама. Я думала після похорон вона віддасть їх мені, адже я влаштовувала все сама, за власний кошт. Але ні, Оксана сказала, що забере їх, а потім поставить пам’ятник для батьків. Я була дуже обурена такою заявою, але сперечатися не стала. В мене не було ні сил, ні бажання для цього. Сестри залишилися на тиждень, а потім мали поїхати. Вони гостили в батьківському будинку. Коли я прийшла до них через два дні, щоб поговорити про розподіл майна, я була дуже здивована, оскільки весь будинок було перевернуто догори дном. Виявилося, що сестри шукали гроші й золото. Я була шокована такою поведінкою сестер. Невже в них немає ні каплі поваги до батьків? Невже вони приїхали лише для того, щоб нажитися?  

Ввечері я розповіла цю ситуацію для чоловіка. Чоловік був дуже злим, він любив моїх батьків. Тому сказав, що такого не подарує для них. На наступний день він пішов до них на розмову. Що саме він для них наговорив, я не знаю ще й досі. Але сестри виїхали з батьківського будинку на наступний день. Будинок ми продали й суму поділили на трьох.  Але після тієї розмови з моїм чоловіком, сестри геть перестали зі мною спілкуватися. Я спочатку дуже переживала з цього приводу, але потім зрозуміла, що дарма трачу свої нерви. Пройшло вже кілька років після смерті батьків, а сестри так і не згадують про те, що потрібно поставити пам’ятник батькам. Конверти ж забрала сестра на зберігання. Але ми вже давно постали власним коштом. Моя совість чиста, а совість сестер це їхня справа.  

Оцініть статтю
Дюшес
Кілька років тому не стало батьків. Повертаючись додому батько не впорався з кермом і вони потрапили в ДТП. В цей момент нікого в країні не було з сестер, лише я. Тому ми з чоловіком влаштували пох0р0н. А коли приїхали сестри, навіть не запитали чи потрібна якась допомога. Всі конверти які давали на похороні, збирала Оксана. Але після вона навіть не запитала мене, скільки я витратила, а просто забрала всі кошти собі. Аргументуючи це тим, що пізніше поставимо пам’ятник батькам.