Ростислав не одружений до сих пір. Йому вже тридцять вісім років. Він має квартиру, машину, заробляє достатньо коштів. Його друзі всі одружені, мають дітей. Ростислав не може знайти ту єдину, яка відповідатиме всім його критеріям. В дев’ятнадцять років чоловік зустрічався з Євою. Вони вчилися на одному курсі інституту. Кохання взаємне. Тому вирішили одружитися. Коли про це дізналася мама Ростислава, влаштувала скандал. Потім, коли трохи заспокоїлася, пояснила сину, що спочатку потрібно вивчитися, потім знайти роботу, досягнути успіхів, і лише потім одружуватися. При цьому наголосила, що майбутня дружина також повинна мати достаток. Інакше прийдеться не жити, а виживати. Єва, дівчина з бідної сім’ї. Жила в гуртожитку, сподівалася тільки на себе. Вдень вчилася, увечері працювала. Тому Ростиславу вона не підходить. Хлопець послухав маму, більше з дівчиною не зустрічалися.
Коли чоловікові було тридцять, до них на роботу прийшла Оля. Красива блондинка, від якої очей не відвести. У Ростислава й Олі зав’язалися стосунки. Чоловік вже не такий наївний, тому після декілька зустрічей відмітив, що Оля намагається знайти заможного, який буде забезпечувати всі її примхи. Ростислав вирішив, що така дівчина йому не підходить. В неї навіть квартири не має. Мамині настанови відігравали не останню думку в висновках чоловіка. З Олею зустрічався, для втіхи, але планів на майбутнє не мав. Оля, навпаки, викладалася на всі сто, щоб сподобатися Ростиславу.
Пройшло немало часу, поки вона зрозуміла, що він з нею тільки заради розваги. Відносини між собою припинили. Друзі говорили Ростиславу, що він ніколи не одружиться, коли буде так перебирати. Але чоловік вірить, що його щастя ще буде. В тридцять вісім років зустрів Віку. Дівчині було двадцять три роки. Тільки закінчила навчання, шукала роботу. Потрапила до них на підприємство. У Віки заможні батьки. Ростислав зрозумів, що це його шанс стати щасливим в сімейному житті. Зустрічалися три місяці, і чоловік попросив вийти за нього заміж.
Коли знайомилися з батьками дівчини, Ростислав зрозумів, що не сподобався їм. Адже старший на п’ятнадцять років, і достаток його, батьків Віки не влаштовував. Дівчина звикла до більш шикарного життя. Знову нічого не вийшло. Відносини припинили. Ростислав в пошуках нареченої. Надалі все менше дівчат ходять з ним на побачення. Наразі йому сорок два роки, але чоловік має надію, що сім’я в нього буде. Можливо його єдина ходить десь поруч, а він її не помічає. Мама Ростислава зрозуміла свою помилку, щодо того, яка повинна бути наречена. Вона втрачає надію, що колись буде няньчити внуків. Інколи сама придивляється до незаміжніх дівчат, для свого сина. Але поки що все марно.
