Коли Богдану виповнилося двадцять років, 3аxв0рів тато. Лікарі давали невтішні прогнози. Надія була що видужає, але дуже мала.

Кілька років тому Богдан дізнався, що мама з татом йому не рідні. Йому двадцять три роки. Ріс він в достатку. Мама з татом його дуже любили. Коли йому виповнилося двадцять років, захворів тато. Лікарі давали невтішні прогнози. Надія була що видужає, але дуже мала. В цей час вони з мамою вирішили, що сину потрібно знати все.

В пологовому від нього відмовилася його біологічна мати. Як і всім таким діткам дорога хлопчику була до дитячого будинку. Там же працювала подруга однієї гарної сім’ї, які дуже хотіли мати дітей, але лікарі в один голос сказали, що Ірина не може народити. Подруга розповіла Ірині і її чоловіку про хлопчика, якого скоро переведуть до дитячого будинку. Скільки молоді люди обходили кабінетів, зібрали велику кількість документів. Тільки через три місяці їм вдалося забрати Богдана додому.

Після того як розповіли правду, чекали що скаже Богдан. Син зі сльозами на очах обійняв своїх батьків і сказав. Вони були й будуть його батьками. Шукати маму, яка його кинула, не збирається. Коли хлопець дізнався правду, у нього навіть сумнівів не було, щоб змінювати своє життя, шукаючи людину, якій з самого маленького був не потрібен.

Невдовзі Богдану випав шанс поїхати працювати за кордон. Обіцяли платити непогані гроші. За той час, що був закордоном, знайшов клініку в якій лікують з таким діагнозом як у тата. Він відправив батька на лікування. Грошей, які заробив за рік, вистачило. Богдан підписав ще на рік контракт. Коли повернувся додому, зустрічали його тато і мама. Веселі, усміхнені. Завдяки сину лікування почали вчасно. Сьогодні він знову планує працювати, допомагати Богдану в задуманій ним справі. Вони з мамою пишаються своїм сином. Не завжди рідні діти пожертвують своїми статками.

Оцініть статтю
Дюшес
Коли Богдану виповнилося двадцять років, 3аxв0рів тато. Лікарі давали невтішні прогнози. Надія була що видужає, але дуже мала.