«Коли чоловік підслухав розмову дружини зі своєю мамою, сильно обурився і подав на розлучення»

 Віра дещо на емоціях розмовляла зі свекрухою і не почула, як до кімнати увійшов її чоловік Юра. Його обурили слова дружини і він випалив: «Як ти смієш таким тоном розмовляти з моєю мамою?». А почалося все ось із чого.

Дівчина у сім’ї була одиначкою. Батьки, звісно ж, ладні були для своєї зіроньки навіть небо прихилити. Тому Віра росла у великому достатку – мала усе, що бажала її душа. Останній фасон плаття – так, плаття! Нова версія мобільного – без проблем! Поїздка на море – чудово!

Звичайно, коли Віра досягла повноліття, то батьки придбали для неї квартиру у новобудові, а тепер, коли вийшла заміж, почали думати, як би допомогти своїй кровинці продати однокімнатну квартиру і купити трикімнатну…

У 20 років, під час навчання в університеті, дівчина познайомилася з Юрієм. Між ними спалахнуло почуття. До року часу вони відгуляли весілля.

Усе на початку було чудово. Обоє влаштувалися на хорошу роботу, зранку разом виходили з дому, увечері поверталися щасливі, гуляли в парку або вздовж озера, зустрічалися з друзями. Жили так, як бажали їхні серця.

І ось Віра вимушена на певний період залишити улюблену роботу і звичний режим – вона чекала на первістка. Саме з цього моменту все і почалося…

Дізнавшись про таку новину, до них у гості ледь не щодня почала навідуватися свекруха. Вона вважала, що їй як мамі треба підготувати дітей до такої важливої події. На початку проводила бесіди з Вірою, наче з маленькою. Повчала, що їй треба їсти, скільки спати і гуляти.

Опісля пішло серйозніше приготування – майбутня бабуся почала зносити в їхню квартиру різні речі, які, за її словами, знадобляться, коли народиться дитина.

Так у їхньому помешканні появилася гора пелюшок, викроєних зі старих простирадл. За ними гардероб майбунього маляти почав поповнюватися власноруч пошитими розпашоночками, чепчиками, повзунами.

Свекруха навчала Віру, як старі речі перелицьовувати і давати їм ще одне життя. Невістка спочатку на це все дивилася мовчки. Потім її почала дратувати гора пелюшок і одягу, які ще зовсім не були потрібними на цю хвилину – до народження дитини залишалося ще майже два місяці.

Не втримала власних емоцій Віра тоді, коли свекруха притарабанила з власного будинку  цілий мішок різних брязкалець і інших іграшок ще з радянського часу. Вони були місцями зношені, забруднені, навіть поламані. Окрім цього, вони були вже іграшками навіть не вчорашнього дня. Жінку обурило засмічення її помешкання всяким хламом, і вона не втрималася й сказала про це свекрусі.

Свекруха відповіла, що бажає Вірі добра, тому як може, так їй допомагає. І взагалі вона має досвід в таких речах і доволі практична, тому хай Віра приймає все з вдячністю і вчиться.

Віра не втрималася і відповіла різко, адже вона не бажає власне помешкання перетворювати на смітник.. Так, Віра так і сказала, бо ця купа лах і мішок з брязкальцями дратували її. Саме на цей момент до кімнати заглянув чоловік і почув усю розмову між мамою і його дружиною. Він обурився на слова Віри. Як це вона посміла перечити мамі, яка бажає їм лише добра.

З того моменту все й почалося. Свекруха швиденько зібралася й вислизнула з квартири, не бажаючи брати участі у сварці. Син сам розбереться і поставить все на свої місця – гадала вона. І між молодими почалася словесна перепалка.

-Ти з неповагою ставишся до моєї мами, значить і до мене. Ти не мала права так спілкуватися з нею. Якщо ти так говориш до моєї мами, то так говоритимеш зі мною. Я вкрай обурений твоєю поведінкою. Ти мені стала нецікава. Я готовий подати на розлучення!

 

Останні слова просто вбили Віру. Вона аж ніяк не очікувала такого повороту. Аж ніяк! Адже до того у них все було гаразд – ніколи не сварилися.

Віра також була гарячою за натурою, і вона після цієї сцени спалахнула, як сірник, теж докинувши у вогонь кілька гострих слів.

Юрій нашвидкоруч зібрав власні речі й гримнув на прощання дверима.

Усе це відбулося настільки блискавично й несподівано, що Віра ніяк не могла оговтатися. Вона опустилася на диван і заридала. Коли прийшла до тями, то в кімнаті було вже зовсім темно. Відчувала себе спустошеною, знесиленою і ще й самотньою. Не знала, що робити їй далі, як жити?

Як гадаєте ви, хто у цій сцені поступив неправильно, зважаючи на те, що Віра була вже на сьомому місяці вагітності? Як би поступили ви на місці Віри?

Оцініть статтю
Дюшес
«Коли чоловік підслухав розмову дружини зі своєю мамою, сильно обурився і подав на розлучення»
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.