Олена вийшла заміж досить рано, як тільки закінчила школу. В 19 родила сина. Чоловікові не подобалося подружнє життя, він все звинувачував жінку в тому, що та його приворожила, а потім завагітніла від нього. Тому як тільки синові стукнуло три роки, чоловік сказав, що йде від неї. Жінка залишилась одна з маленькою дитиною на руках. Вона пообіцяла собі, що виховає сина не таким як його батько. Але з віком жінка зрозуміла, що гени не відбереш і син все більше був схожим на свого батька. Син любив погуляти, часто пропадав по ночах зі своїми друзями. А коли син привів Оксану додому і сказав, що планує одружитися, жінка була категорично проти. Вона не хотіла, щоб син одружувався в такому ранньому віці, не хотіла, щоб він повторив помилку її молодості. Але син не послухав і одружився з молодою дівчиною.
Жили вони у квартирі Олени. Квартира була двокімнатна, тому місця вистачило, але невістку вона не любила. Хоча з часом почала помічати, що та не така погана, старається. Невістка була сиротою і батьків в неї не було. Олена не розуміла, через що саме вона не любила невістку, вважала що ця лише через квартиру разом з сином, тому всяко старалася її образити та вказати на помилки. Так вони прожили рік, а потім невістка зібрала речі й пішла з дому. Щастю Олені не було меж. Жінка думала, що тепер син врозумиться і стане жити нормально, але стало тільки гірше. Син почав водити в дім різних друзів, не зовсім приємної зовнішності, пиячити й гуляти по ночах. Жінка старалася врозумити сина, не такої долі вона для нього бажала.
Одного разу син привів нову жінку в дім. Характер в неї був ще той. Та не хотіла жити разом зі старою жінкою і сказала її вигнати, син так і зробив. В один момент Олена опинилася на вулиці. Її вигнав рідний син з власної квартири. Бідна жінка не знала куди їй податися, тому просто сиділа на лавочці та гірко плакала. Раптом підійшов хлопчик років семи. Він запитував Олену чому бабуся плаче, а жінка просто не могла вимовити слова.
Через деякий час хлопчик підійшов знову, але вже за руку з чоловіком. «У вас все добре? Син сказав, що тут бабуся засмучена. Я можу вам чимось допомогти?» – жінка розповіла все для незнайомця, просто хотіла комусь виговоритися. Іван, так звали того чоловіка, запропонував пожити у них кілька днів, щоб Олена могла придумати, що їй робити далі. Жінка була у такому відчаї, що погодилася піти з незнайомим чоловіком. Як тільки Олена переступила поріг квартири, з кімнати показалася хазяйка. Коли жінка впізнала в хазяйці колишню невістку, їй хотілося крізь землю провалитися. Вона думала, що колишня невістка в той самий час її прожене, але та лише подивилася на неї й запросила на кухню.
Олена не знала як себе вести, тому просто тихо сиділа, опустивши голову вниз. Вона все чекала, коли її попросять покинути квартиру. Коли всі поїли, жінка залишилася наодинці з колишньою невісткою. «Чому ти мене не прогнала? Адже, я так не гарно ставилася до тебе.» – тихо запитала жінка. «Я не звинувачую вас за минуле. Вам просто не пощастило з сином. Ви можете залишитися тут, в мене ніколи не було батьків, як і в мого чоловіка. Але ви б могли стати бабусею для мого сина.». Невістка розповіла, чому залишила сина Олени, виявилося, що той не раз зраджував для дівчини й та просто не витримала і пішла від них. Жінка цього не знала, їй було соромно за власного сина і соромно за свою поведінку перед дівчиною. Так в один вечір Олена втратила одну родину, але знайшла нову, кращу
