Петро поспішав в лікарню. Вчора лікар повідомив, що потрібно заплатити велику суму грошей, щоб мамі зробили операцію. Тим паче питання щодо коштів потрібно вирішити за тиждень. Інакше потім буде пізно. Озвучена сума непідйомна для чоловіка. Але він пообіцяв, що знайде кошти. В банку попросив кредит, на роботі колеги скинулися, дізнавшись яка біда спіткала його маму.
В папці, яку він ніс під рукою, були документи для одержання кредиту, і сума грошей, які зібрали колеги, і виділили в рахунок погашення зарплатою. Якраз половина суми, решта грошей із кредиту. Коли дійшов до банку, папки під рукою не було. Чоловік стояв немов вкопаний. То була остання надія вилікувати маму.
Він розвернувся і пішов похиливши голову. Куди йти, як сказати що заплатити немає чим? Довго ходив, чи мало, на годинник не дивився. Години через три задзвонив телефон. В трубці чоловічий голос сказав, що знайшли папку з документами, і там записаний цей номер телефону. Домовилися про зустріч. Петро навіть не запитав чи залишилися там гроші. Якщо ні, то хоч кредит візьме, потім знову буде щось придумувати. Папку знайшла дівчина, яка вперше приїхала в місто з села. Телефона в неї не було, тому попросила прохожого, щоб зателефонував по тому номеру.
В папці все лежало на місці, гроші також. Петро дякував дівчині, розповів для чого ті кошти. Він запросив дівчину, якщо не знає нікого в місті, нехай живе в маминій квартирі, поки мама вилікується. Потім щось придумаємо. Петро дуже вдячний Олі, що вона віддала втрату. Признатися чесно, він не надіявся, що гроші вернуть. Але є ще чесні люди, які знають, якщо велика сума, можливо у когось біда.