Коли діти були маленькими, то ми ледь виж ивали, я годувала їх тільки деш евими овочами, бо про м’ясо ми навіть мріяти не могли

Нещодавно розповідала подрузі про те, як мені було важко з двома маленькими дітьми, коли не було що їсти. Наш холодильник був завжди майже пустим.,

Ми тоді не жили, а просто виживали. Я варила все без м’яса. Начебто поїли все, а через годину вже знову все їсти хочемо. Суп на воді, де плаває картопля та морква. Ми старалися їсти багато хліба, щоб не відчувати голоду. Дуже часто я варила для своєї сім’ї гороховий суп. Він був більш ситним і дуже смачним. Також часто  варила  розсольник. Кілька в томаті» рятувала з тим, що з неї я також варила суп.

Мені треба було нагодувати дітей і себе, витративши на це якомога менше грошей. Картоплю ми варили рідко. Зазвичай я варила різні крупи і макарони. Часто готувала макарони з плавленим сирком. Вони дуже подобалися моїй молодшій дочці. Часто робила підливу до каш.

Брала цибулю, моркву. Пересмажувати все це, солила, додавала томатної пасти і все – підлива була готова.

М’ясо і рибу я тоді взагалі не купувала. Не було за що!

Іноді я робила для своїх дітей котлетки. Різні. Морквяні, цибульні, капустяні.

Ми тоді багато овочів їли. Вони були недорогі. Морквина, капуста, буряк – були частими гостями на нашому столі.

Іноді я готувала дітям найдешевшу запіканку. Адже мені хотілося їх побалувати чимось смачненьким. Я купувала маленький шматочок дешевої вареної ковбаси, брала 2 варені яйця, три варені картоплини, цибулину, плавлений сирок і трохи майонезу. Я обсмажувала цибулю з ковбаскою. Потім додавала туди подрібнений картопля, потім клала потертий плавлений сирок. Зверху посипала яйцями. Якщо була ще й зелень, то взагалі виходило неймовірно смачно! Смажила на сковорідці під закритою кришкою хвилинки три. І все. Як же це було неймовірно смачно! Ми всі просто обожнювали це блюдо.

Салат Олів’є я робила без деяких компонентів. А саме без ковбаси і майонезу. Теж виходило дуже навіть нічого.

Я багато пекла. Різних млинців, лавашів, оладків, печива. Адже дітям і мені дуже хотілося чогось смачного. От і доводилося проявляти чудеса творчості і фантазії. Я не лінувалася і тому діти у мене завжди були ситі.

Пройшли роки. Але я як і раніше дуже шанобливо ставлюся до їжі. Для мене не буває несмачною їжі. Я із задоволенням їм все. І мої діти – такі ж. Той час навчив нас цінувати для когось буденні моменти життя.

Як же добре, що такий важкий час вже залишився в минулому. Не дай Бог нікому пережити те, що тоді пережила я і мої діти. Навіть ворогу такого не побажаю.

Оцініть статтю
Дюшес
Коли діти були маленькими, то ми ледь виж ивали, я годувала їх тільки деш евими овочами, бо про м’ясо ми навіть мріяти не могли
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.