З колишнім чоловіком ми розвелися коли доньці було всього чотири з половиною роки. Він нас покинув залишивши без копійки. Сказав, що знайшов для себе краще життя, що його нова дружина молода, красива та багата і він більше не хоче нас бачити. Я була в депресії, але трималася для доньки. Мені довелося віддати дочку до садка, а сама працювала на двох роботах, щоб забезпечити нас двох. Свого житла в мене не було, тому прийшлося орендувати. А ціни на житло ви самі знаєте які, а ще харчі купити, доньку одягнути, садок оплатити. Чоловік сплачував аліменти, коли я подала до суду. Але цього було не достатньо. Тому я навіть не думала про своє особисте життя.
Якось повертаючись з роботи була дуже велика злива, було вже пізно і я дуже сильно замерзла. Доньку забрала сусідка, тому я була спокійна. Я чекала тролейбус на зупинці, як поруч зупинився автомобіль, вікно опустилось і незнайомий чоловік запропонував мене підвести. Не знаю чому я погодилась, адже я ніколи такого не робила, це було абсурдно з моєї сторони. Чоловіка звали Максим, він виявився дуже приємним чоловіком, з ним було комфортно вести розмову. Він підвіз мене просто під будинок, при цьому нічого не взяв, ані копійки. Лише взяв з мене обіцянку сходити з ним на каву. Я погодилась. Адже мені цей незнайомий чоловік припав до душі. Я вперше за стільки часу відчувала себе так спокійно поруч з ним. Так ми й зійшлися. Його не лякало те, що в мене доросла донька. Він любив гратися з нею, дарував їй багато подарунків, вони часто ходили на прогулянку вдвох. І до мене Максим ставився дуже гарно, люблячи. Через пів року після зустрічі він зробив мені пропозицію, я погодилася вийти вдруге. Мені було з цим чоловіком дуже комфортно та затишно. Але його родина була проти нашого шлюбу.
Коли Максим повів мене знайомитися з його родиною, я не очікувала такого. Коли ми сіли за стіл, моя майбутня свекруха при всіх почала принижувати мене, вона заявила. Що не хоче бачити поряд зі своїм сином таку жінку як я. Адже, я вже була раз у шлюбі й не змогла його вберегти, значить я погана дружина і господиня, а ще їй не сподобалось, що в мене є донька, і вона не буде її сприймати як свою внуку. Я була шокована такими словами, і в мене виступили сльози. Я встала з за столу і просто покинула цей дім. А мій майбутній чоловік просто сидів і слухав, як його мама поливає мене брудом. Прийшовши додому, я просто обняла свою доньку і твердо вирішила, що в цьому житті мені потрібна лише донька, і ніяких шлюбів я більше не хочу.
