Коли хрестили цю дівчинку відбувалося щось дивне і незвичне. Ніхто з присутніх ще не бачив, щоб дитя під час хрещення настільки сильно кричало, плакало і відштовхувало священника.
Серед дорослих прокотилася паніка, коли побачили що новонароджене маля кричить, ніби не своїм голосом, коли отець опускає його в купіль. Складалося враження, що дитину занурюють в окріп. У матері серце обливалося кров’ю, тому вона тихенько підійшла до священника:
– Я прошу вибачення, але скільки це все ще триватиме?
– Дивіться, я нічого зробити не можу. Минула лише половина часу.
– А чи можна якось пришвидшити дійство? Я не можу спокійно спостерігати, як власна дитина знемогає від крику і плачу.
– Ви маєте розуміти, що якщо не довести діло до кінця, то все буде марним і хрещення не відбудеться.
– Але ж дитина уже так мучиться. Дівчинка зовсім ослабла.
– Так, вона ослабла, але сталося це зовсім не через процес хрещення.
– А через що тоді?
– Все тому, що його народили грішні батьки.
– Як це розуміти?
– Ну, от ви з чоловіком вінчалися в церкві?
– Ні – махнула жінка головою.
– Дитині ось уже більше місяця і, якщо порахувати, то можна зрозуміти, що зачали її у дні Великого посту. До того ж, можливо, й раніше ви позбувалися дитини.
Матір лише опустила голову і змовчала.
– Так от, що зробили ви, аби відмолити свої гріхи? Коли востаннє приходили на сповідь?
Жінка не проронила ні слова.
– Ну от, ви все бачите самі. Через ваші порушення Божого закону страждаєте не лише ви, а й ваш малюк. Тож якщо ви бажаєте найкращого своїй дитині, покайтесь і намагайтеся ставати кращими.
Матір гірко заплакала і сльози почали капати на підлогу. А коли вона повернулась на своє місце, то дитина перестала ридати, а отець продовжив хрещення. Здавалося, ніби з малюка знялися всі гріхи.