Коли ми з чоловіком одружувалися, наші мами в один голос твердили, що хочуть онуків. І бажано не затягувати. Поки вони молоді, то допоможуть у вихованні. Так вийшло, що дійсно через деякий час я завагітніла. Наші мами кружляли навкруги мене, підносячи все, що я, капризуля, забажаю. Мені подобалося їх відношення до мене. Навіть чоловікову маму полюбила. Такі хороші відносини.
Коли народилася донечка, перший тиждень обидві мами навперебій брали Катюшу на руки. Мої умовляння, що дівчинка швидко привикне до рук, на їх не діяли. Вони гралися нею до тих пір, поки не почалися проблеми з животиком. Постійний плач маленької Каті не сподобався бабусям. Тому вже через місяць вони приходили погратися на годину, півтори, і йшли собі.
До свекрухи звертатися, щоб вона посиділа з внучкою, мені незручно. До мами можу. Але одного разу мама прочитала мені цілу лекцію про виховання дітей. Вона розповідала, що діти повинні жити в сім’ї, і бачити перед собою не бабусь і дідусів, а маму і тата. Все, що дівчинка видає нове, то радість для батьків. Вони повинні в першу чергу радіти кожному новому руху, новому слову. Так відбувається зв’язок між дитиною і татом і мамою. Ми то все пройшли з вами, нашими дітьми. Наразі ваша черга милуватися своїми. Звичайно мама може посидіти з Катрусею, коли мені потрібно сходити до магазину. Але коли я говорю, щоб піти до друзів на день народження, і залишитися там ночувати, мама не погоджується. Якщо хочете йти, то берете і донечку. Ось так за три роки я ні разу не відпочила. Катя завжди поруч зі мною.
Свекруха навпаки, вона залюбки брала б малу до себе, і навіть переночувати. Але я не довіряю їй. Чому так сталося? Не можу пояснити. Можливо тому, що в неї часто бувають діти її дочки. Я бачу, які невмивані вони бігають по подвір’ю. Бабуся відповідає, на ніч умиємося. Я не хочу, щоб моя Катруся бігала такою. А свекруха ображається. Дочка довіряє дітей, а син ні. Так і живемо в протистоянні.
Коли Катрусі виповнилося три роки, я вийшла на роботу, донечка ходила в дитячий садок. Чоловік мене порадував, приніс путівки на відпочинок в Єгипет. Зимою вони дешеві, тому вирішили полетіти відпочити. Знову постало питання, з ким залишити Катюшу. Коли розповіли мамі й просили, щоб тиждень пожила з внучкою, вона навідріз відмовилася. Знову почала повторятися, що діти повинні завжди бути з батьками. І вона не згодна залишитися одна з дитиною. Мама чоловіка навпаки почала плакати, що їй не довіряють Катю. Вона залюбки побуде з нею поки ми відпочиватимемо. Чоловік почав мене вмовляти, але я стояла на своєму. Не можу залишити з нею і все.
Час ішов, а ми не могли знайти вихід із ситуації, яка склалася. Кінець кінцем оформили документи й на донечку, яка полетіла з нами на відпочинок. І не прогадали. Стільки нового відмітили в ній, що дома цього не помічали. З відпочинку приїхали задоволені. Спасибі моїй мамі, що відмовила і дала зрозуміти, що діти не помішають, а навпаки. Веселіше і спокійніше, адже вона поруч. А бабусі нехай не ображаються. Внуки люблять їх завжди, навіть на відстані.
