Коли матір мого чоловіка зaxвopіла, я вирішила забрати її до себе в місто. Так буде зручніше ходити на процедури. Бачили б ви моє здивування, коли Саша не захотів впyckaти в квартиру рідну мaтip. Тоді то я й задумалася: а чи потрібен мені такий чоловік?

Моя подруга допомогла мені знайти долю. Коли відбулося знайомство із майбутнім чоловіком, ми обоє були досить дорослими людьми. Сашкові було 30, а мені 27.

Ми скоро з’їхалися і за весь час спільного життя я дуже мало чула про родину Олександра. На великі свята ми інколи вирушали лише до матері чоловіка. Вона жила в селі, що було неподалік нашого міста.

Ніна Олексіївна  – пенсіонерка. Чоловік її відійшов у інший  світ вже давно, тож доводилося жити в самотності. А сама вона здавалася мені дуже хорошою жіночкою. Завжди вчила мене готувати, навіть передала книгу зі своїми фірмовими рецептами. А також намагалася за першою можливістю дати нам якісь домашні продукти, консервації.

Свекруха любила мене, як рідну дитину. А от між нею і сином відчувався якийсь холодок. Я так і не зрозуміла, у чому ж причина?! Та випитувати було некоректно і невиховано. Тому залишила все як є.

Головне, що між мною і цими людьми все було прекрасно.

Одного разу до мене зателефонувала Ніна Олексіївна і попросила приїхати, бо їй зле. Я миттю схватилася, попередила на роботі, що іду і попрямувала в село.

В ліжку лежала свекруха. Вона була страшенно бліда, тому я злякалась і відразу ж викликала швидку допомогу. Лікарі сказали, що є деякі проблеми і потрібно пройти курс лікування, тому повезли нас у лікарню. А там виявилося, що вільних місць нема.

Тому я вирішила, що заберу матір чоловіка до нашої квартири. Так їй буде зручно ходити на процедури. На той момент я не очікувала, що з цього вийде. Коли ми зайшли в клас, то чоловік відразу накинувся:

– А це ще що таке? Навіщо вона тут? Навіщо ти її присунула сюди? У неї є свій дім і там нехай сидить.

Вмить я отетеріла. І за секунду відчула, що свекруха зніяковіла і заметушилася за моєю спиною. Вона вже почала виходити, та я перекрила їй вихід і зачинила двері.

– Ніно Олексіївно, станьте! Знімайте пальто і проходьте у вітальню. Так діло у нас не піде.

Жінка мовчки виконала мій наказ і пішла на диван.

Саша затамував подих, а я промовила:

– Поки це мій дім, то я буду вирішувати що і кому тут робити. Ти ніколи не казав, що між вами якісь проблеми. А зараз я не хочу нічого чути! Твоя мама залишиться тут, бо їй потрібно лікуватися. Якщо ти маєш щось проти – іди звідси!

Сашко розвернувся і залишив квартиру. А я усвідомила, що більше не буду жити із чоловіком, що так ставиться до рідної матері. Той вечір із свекрухою закінчився пречудово і без нього.

Оцініть статтю
Дюшес
Коли матір мого чоловіка зaxвopіла, я вирішила забрати її до себе в місто. Так буде зручніше ходити на процедури. Бачили б ви моє здивування, коли Саша не захотів впyckaти в квартиру рідну мaтip. Тоді то я й задумалася: а чи потрібен мені такий чоловік?
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.