Ми з братом одружилися майже одночасно, хоч різниця у віці у нас п’ять років. Я з дружиною живемо у квартирі, яку подарували її батьки. Андрій, мій брат, живуть у квартирі наших батьків, а тато з мамою переїхали жити в село, у батьківський будинок. Ми з дружиною, як можемо допомагаємо їм облаштуватися. Поклеїли шпалери, купували меблі. Адже будинок довго стояв пустий, тому все, що там було, вже не сприймалося нами, як придатне для житла.
Андрій побував у селі один раз, і то, приїхав просити у мами гроші. Не вистачило йому до зарплати. Я не говорю, що допомагати батькам фінансово, але можна руки прикласти, подвір’я прибрати. Так ні, постояв, подивився, взяв гроші, і поїхав. Моя дружина Олена незадоволено провела Андрія поглядом. Чому вона повинна допомагати, а брат із дружиною ні. Від тих пір у нас сварки. Коли мама запрошує допомагати, Олена дивиться на мене, що буду говорити.
Запитую у мами, чи Андрій буде приїжджати. А в нього тисяча причин, щоб не допомагати батькам. Моя дружина обурюється, чому вона повинна гнути спину, а інша невістка ні. Та я все одно умовляв її, і ми знову поспішали на допомогу. Я люблю своїх батьків, і допомагати, то мій обов’язок. Тому дружина змирилася з тим, і вже мовчки їхала разом зі мною на допомогу.
Коли приїхали осінню збирати врожай, мама говорила, що в неї не вистачає грошей, щоб заплатити за ремонт паркану. В зиму так залишати не годиться, ремонтувати будуть сторонні люди. Я з подивом запитав у мами, де вони поділи гроші. Адже ми не їздимо, і Андрій, наскільки я зрозумів не показується до батьків. А в них були деякі заощадження, куди поділися. Мама невизначено кивнула і відійшла трохи далі, щоб я не розпитував її.
Ми з Оленою всі вихідні працювали, поспішали. Скоро похолодає, тому щоб вчасно зібрати врожай. Додому їхали дуже стомлені. Я пообіцяв мамі, що як тільки отримаю зарплату, допоможу їй грошима. Коли ми йшли до свого будинку, мимо нас проїхала машина. Олена звернула увагу, що за кермом сидить чоловік, схожий на Андрія. Я ще посміявся з неї. Ну і фантазерка в мене дружина. Та вона стояла на своєму, то брат.
Я зателефонував йому, запитав як справи. Потім, між іншим запитав, якої марки в нього машина. Андрій мовчав на хвилину, потім сказав марку. Я шокований. Запитав заради сміху, а виявляється правда. Олена не помилилася. На запитання де взяв гроші, сказав що батьки дали. Віддали все до останньої копійки.
Так ось чому мама просила гроші паркан лагодити. Андрію всі гроші віддає, а я, щоб допомагав, ще й фінансово. Права моя дружина, що батьки все брату, а мені нічим не допомагають. Можливо тому, що не прошу. Але ж ми обидва при здоров’ї. Можна заробляти самому і не просити у батьків.
Я образився, не дав мамі на паркан, і з Оленою не їздимо допомагати. У них є улюбленець, нехай допомагає.
