У Ганни, як і в багатьох жінок кохання виявилося не стійким. Спочатку Олександр гарно залицявся до дівчини. Квіти, цукерки. Та Ганна не звертала на нього уваги, неначе відчувала. Що то не надовго. Але вірити хотілося в те, що дійсно кохає, як говорить, палко і до нестями. Тому через деякий час дівчина здалася на милість коханню. Романтичні вечори переросли в романтичні вечері. А там і постіль недалеко. Через деякий час вже жили разом.
Ганна закохалася. Віднині вірила всьому, що говорив їй Олександр. Романтика тривала недовго. Коли одного разу дівчина сповістила, що чекає від коханого дитину, чоловік перемінився на очах. Він грубо заявив, що дітей заводити рано, що вона сама винна, що так вийшло. Потрібно було захищатися. Наразі він ні при чому. І взагалі Олександр зібрався виїжджати з міста. Просто не встиг її вчасно повідомити. Тому залишає гроші на аборт, а сам їде.
Чути таке для Ганни незвично. Як так. Ще вчора говорив, що кохає, а сьогодні вже втік, як дізнався про вагітність. Розповіла мамі, та тільки руками сплеснула. На другий день мама пішла до батьків Олександра. Його мама звинуватила в усьому Ганну. Мов, потрібно було думати головою, а не тим місцем. Взагалі нічого мама не добилася від його батьків. Тільки гірше стало. Почали розносити плітки про дівчину, яка вона легкодоступна.
Як там не було, але в визначений термін народила Ганна дівчинку. Коли прийшли з пологового додому, сказала, що по батькові Ангеліну записувати не буде. Навіщо, коли той батько втік і не цікавиться дочкою. Вона запише її по материному. Якщо дитина Олександру не потрібна, то і його імені не буде у свідоцтві про народження дитини.
Такі чутки дійшли до батьків Олександра. Це щось нове, щоб не записувала по батькові, прибігли з претензіями до Ганни. А які можуть бути претензії, коли дитина нікому з них не потрібна. Пішли ні з чим.
Ось таке бажання виявила Ганна.
