Сашко та Софія були однокласниками. Хлопець закохався в дівчину ще у першому класі. Він пропонував їй свою допомогу в навчанні, дарував квіти та кожного дня проводжав однокласницю додому, щоб допомогти нести портфель. У випускному класі хлопець набрався сміливості запросити Софію на побачення, але вона ввічливо відхилила його залицяння. Дівчина бачила в ньому лише свого друга й не хотіла псувати їхні відносини.
Після закінчення школи шляхи найкращих друзів розійшлися, але вони продовжували спілкуватися та зустрічатися на вихідних. Коли Софія після випускного влаштувалася на роботу менеджером, за збігом обставин, Сашко приєднався до тієї ж компанії. Він докладав усіх зусиль, щоб бути поруч із подругою дитинства, не пропускаючи жодного важливого моменту у її житті. Хоча вона й усвідомлювала його прихильність, але бачила в ньому лише друга. Попри це, вони підтримували тісні дружні стосунки.
На роботі Софія зацікавилася своїм колегою Лавріном. Він був старшим від неї й уже мав досвід подружнього життя. Розлучився він нещодавно, тож Софія вирішила підтримати колегу у важкий період й сама зробила перший крок, запросивши Лавріна на побачення.
Вони проводили час разом, гуляючи містом, насолоджуючись фільмами. Лаврін мав яскраву зовнішність, розум і бездоганні манери. Серед численних прихильників Софія обрала саме його, сподіваючись, що це і є її доля. Сашко був терплячим й чекав, коли у дівчини відкриються очі й вона побачить справжнє обличчя свого кавалера. Про бурхливі романи Лавріна зі своїми колегами говорили всі, кому не лінь, а Софія не хотіла нічого чути. Сашко хвилювався за неї, адже розумів, що стосунки з Лавріном принесуть їй біль та розчарування.
З часом Софія дізналася, що чекає дитину. Сашко став першим, кому вона зізналася про своє цікаве положення. Він хотів розгніватися на неї, розірвати усі зв’язки й втекти якомога далі від того болю, що вона йому завдала. Натомість Сашко обійняв свою подругу та сказав, що вона буде прекрасною мамою. Шкода, що біологічний батько дитини відреагував інакше.
Коли Софія поділилася новиною з Лавріном, він висловив своє небажання мати дітей й звільнився, щоб більше не зустрічатися з колишньою дівчиною на спільній роботі. Знайомі зізналися, що хлопець переїхав до іншого міста, контакти з ним обірвалися.
У цей складний період у житті Софію підтримав вірний друг дитинства. Сашко запропонував свою непохитну підтримку. Він запропонував одружитися і пообіцяв любити та піклуватися про дитину дівчини, як про свою власну. Софія навіть не сумнівалася у тому, що він дотримається своєї обіцянки. Батьки дівчини були дуже раді, адже сватали дочку за Сашка ще з дитинства.
На весілля зібралося багато людей. Усі раділи й вітали новоспечене подружжя з такою важливою подією у житті. Гості бажала молодятам «діточок, як на небі зірочок», ніхто навіть не здогадувався, що під серцем Софії уже зародилося нове життя.
Через сім місяців на світ з’явилася Ангеліна. Рідні та друзі хвилювалися, що дівчинка народилася передчасно. Таємницю про батька новонародженої знали лише Софія та Сашко. Дівчинка росла здоровою, справжня красуня, як дві краплі води схожа на матір. Саша ставився до доньки Софії, як до власної, забезпечуючи її турботою та увагою. Він розділяв з дружиною домашні обов’язки, робив їй сюрпризи та подарунки від щирого серця.
Через рік подружнього життя почуття Софії почали змінюватися, і вона відчула, що закохалася у свого чоловіка. Жінка не розуміла, чому одразу не змогла розгледіти який Сашко турботливий та хороший. Для чого вона зіпсувала своє життя стосунками з Лавріном. Хоча якби не колишній, у неї не було б такої прекрасної донечки. Все сталося саме так, як мало бути й Софія щиро раділа, що має прекрасну сім’ю. Через кілька місяців у їхній родині з’явиться ще один малюк, але поки це таємниця про яку ще ніхто не знає.
