Коли святкували шостий день народження Оксани, після свята Надія повідомила, що йде від мене. Від такої звістки не міг прийти до тями. Я не зможу жити, коли поруч не буде моєї донечки. Але дружина сказала, що Оксану залишає зі мною. Вона зустріла чоловіка, якому не потрібна чужа дитина

Ми з Надією одружилися, коли вона була на третьому місяці вагітності. В мене до неї особливого кохання не було, але я чоловік, який не кине дівчину в такому стані. Адже майбутня дитина моя, тому обов’язки з себе не знімаю. Через пів року після весілля народилася донечка Оксана. Така малесенька, здавалося вміститься на одній моїй долоні. Коли побачив її вперше, помітив, що схожа на мене. Мабуть, це перша дівчинка, яку я любив до нестями. Дружина говорила, що інколи ревнує мене до Оксаночки. Коли приходжу з роботи, беру донечку, і гуляю з нею, допоки не лягати спати.

Коли святкували шостий день народження Оксани, після свята Надія повідомила, що йде від мене. Від такої звістки не міг прийти до тями. Я не зможу жити, коли поруч не буде моєї донечки. Але дружина сказала, що Оксану залишає зі мною. Вона зустріла чоловіка, якому не потрібна чужа дитина. Він сказав, що в них будуть свої діти. Зібрала свої речі, і пішла, не глянувши на дочку. Мене звинуватила в тому, що я мало приділяв їй уваги, тому почувалася одинокою. Залишившись удвох із донечкою, я усвідомив, наскільки погано без дружини. Оксанка постійно питала де мама, коли повернеться. Я не знав, що відповісти. Говорив, що поїхала далеко.

В мене все падало з рук. Як я міг не помічати, наскільки гарною господинею була Надія. Наразі я не встигав нічого. Якраз в цей час на роботі виникли неприємності. Скорочення штатів. Я попав у той список, ходив, просився, щоб залишили, пояснював, що залишився один з донечкою. Гроші потрібні. Ніщо не допомогло. Дома схопився за голову, як жити далі. В нас була гарна сім’я, виявляється, що тільки я винен. За своєї неуваги до дружини, втратив її. Довго ходив, шукав роботу. Гарно оплачуваної не знайшов. Перебивався заробітками, то вантажником працюю, то хтось попросить на дільниці ремонтувати щось. Оксанка підростала. Менше питала за маму. Незабаром школа, знову гроші потрібні. Один приятель пояснив мені, що я можу подати на аліменти. Адже виховую один.

Надію побачив вперше після розлучення, на суді. Я все-таки подав на аліменти. Вона виглядала прекрасно. Помолоділа, гарна зачіска, впевнена в собі. Я не міг відірвати від неї погляду. В черговий раз себе картав, як міг відпустити таку прекрасну жінку. На аліменти Надія згодилася, попросила бачитись із донечкою. Я не заперечував. Два роки минуло, як Оксанка не бачила маму. Перша їхня зустріч була зворушлива. Плакала Надія, донечка обвила своїми маленькими рученятами шию мами. Здавалося, що не відпустить від себе більше ніколи. Життя потихеньку налагоджувалося. Мої підробітки, і аліменти Надії покращили наше з Оксанкою життя. Надалі донечка почала часто спілкуватися з мамою. Інколи залишалася в неї ночувати. Я був не проти. Можливо прийде час, і Надія повернеться до нас.

Чоловік, з яким наразі живе Надія, проти спілкування її з дочкою. Йому не подобається, коли по квартирі бігає і створює шум дитина. Але Надії до того діла немає. Вона так скучила за донечкою, що залишила б її у себе. Але сама живе на пташиних правах. Тому приходиться задовольнятися тим що є. Я ж не втрачаю надії, що прийде час, моя колишня дружина повернеться до нас.

Оцініть статтю
Дюшес
Коли святкували шостий день народження Оксани, після свята Надія повідомила, що йде від мене. Від такої звістки не міг прийти до тями. Я не зможу жити, коли поруч не буде моєї донечки. Але дружина сказала, що Оксану залишає зі мною. Вона зустріла чоловіка, якому не потрібна чужа дитина