Я колись чула, що в Сполучених Штатах Америки батьки виховують своїх дітей до повноліття, дають їм все необхідне, а потім діти повинні від них з’їхати. Я зовсім не розумію цього та, коли у моєї доньки не склалося з чоловіком, я прийняла її у себе вдома.
На той момент у мене вже був інший чоловік. З батьком Оксани ми розлучилися відразу після того, як донька вийшла заміж. Ми з Василем одружилися колись лише тому, що я була вагітна.
Попри те, що у мене було своє особисте життя, я не стала заперечувати тому, щоб Оксана жила з нами. Олег теж поділяв мою позицію.
Оксана прийшла вся розбита, зайшла у свою кімнату та розплакалась. Там все збереглося таким, як до її одруження та все нагадувало про її щасливе дитинство. Я дала їй можливість побути наодинці, потім зайшла в її кімнату та сказала:
– Ти завжди бажаний гість в моєму домі. Що б не сталося, знай, у твоїй кімнаті, як і місце в моєму серці для тебе завжди знайдеться місце. Я хочу, щоб ти була щаслива, адже для мене ти цілий світ, доню.
Я вважаю, що тільки так повинно все бути, а не інакше.
