У мене є друг Максим, якого я знаю ще з коледжу. Макс завжди був старанним студентом, постійно отримував найвищі оцінки. Його двічі обирали найкращим студентом року. На кожній урочистості нашого закладу постійно лунали його ім’я та прізвище за перші місця в олімпіадах та змаганнях. Хлопець доводив до досконалості усе за що брався.
Ми обидва навчалися на інженерній програмі. Після закінчення навчання я почав працювати, а Максим вирішив здобути другу вищу освіту. Він вступив на факультет менеджменту. Під час навчання в коледжі друг познайомився зі своєю дівчиною Яною і врешті-решт вони одружилися після завершення навчання.
Дружина Максима знайшла роботу ще до випускного. Вона працювала на фрилансі й заробляла досить великі суми. Макса вона ніколи не заохочувала шукати роботу, в результаті чого він сидів вдома та займався хатніми справами. Для друга в цьому не було нічого дивного, адже справедливо, якщо дружина приносить гроші в родину, значить на ньому має бути побут.
Завдяки гарному заробітку дружини Максим насолоджувався комфортним життям, займаючись особистими хобі, відвідуючи тренажерку та балуючи себе спа-салонами.
Так тривало близько трьох років, поки Яна не висловила своє бажання народити дитину. Максим не бажав брати на себе додаткові обов’язки батьківства. Якщо дружина завагітніє, то не зможе працювати й тоді йому доведеться влаштовуватися на роботу та виходити зі своєї зони комфорту. Максима такий порядок речей не влаштовував, тому він вмовив дружину ще кілька років пожити для себе й не порушувати питання дітей.
Минуло ще два роки. У житті подружжя так нічого й не змінилося, тож Яна вирішила подати на розлучення. Максим не ділився конкретними причинами розриву, а я утримався від допиту. Щоб звести кінці з кінцями, друг почав шукати роботу, а на період безробіття переїхав жити до матері. Наскільки мені відомо, вона й забезпечувала його фінансово. Попри дві вищі освіти, Макс зіткнувся з проблемою відсутності досвіду роботи.
Коли у нього з’явилася можливість працювати продавцем-консультантом, Максим відмовився, стверджуючи, що його дві вищі освіти роблять його надто кваліфікованими для такої роботи. Я просто в шоці з поведінки друга. Ми закінчили навчання досить давно, але його прагнення спрямовані на престижну посаду зі значною заробітною платою. Схоже він не розуміє, що ніхто не призначить його на високу посаду без досвіду роботи.
На місці Максима я б не перебирав, а починав би діяти. Яким би він не був амбіційним, все одно доведеться починати з низів.
